До проблеми точності слововживання: віддієслівні іменники в текстах документів

Письмова форма офіційно-ділового стилю сучасної української мови досі часто демонструє законсервовані канцелярські форми-штампи, серед яких, зокрема, зустрічаємо й надмірну кількість віддієслівних іменників, що дісталися нам у спадок від канцелярської традиції минулих сторіч.

Сучасні мовознавці, філологи, спеціалісти з бізнес-комунікацій приходять до висновку, що, по-перше, в українській мові категорія віддієслівних іменників у лексичному розумінні є більш розвинутою, на відміну від російської мови, а по-друге, для української мови автентично характерною є дієслівність, і невиправдано замінювати дієслова на віддієслівні іменники в науковому та документному тексті немає сенсу, бо це спотворює як природні принципи організації україномовного тексту, так і динаміку сприйняття й розуміння цього ж тексту