Актуальні напрями удосконалення публічного адміністрування в системі Міністерства внутрішніх справ України

Постановка проблеми. Наразі спостерігається необхідність чіткого розмежування політичних та адміністративних функцій МВС по відношенню до підпорядкованих центральних органів виконавчої влади. Організаційно-штатна структура МВС та система Національної поліції потребують змін для забезпечення належного регулювання правового статусу різних видів поліції, зокрема поліції особливого призначення. Проблемними є недостатній розподіл політичних та адміністративних функцій, неузгоджений правовий статус поліції, особливої поліції, а також неефективне планування діяльності в системі МВС. Метою статті є визначення проблемних аспектів діяльності МВС України з точки зору реалізації завдань і призначення публічного адміністрування та вироблення оптимальних шляхів їх вирішення. Використано наступні методи: системного аналізу нормативно-правового забезпечення для визначення правового статусу МВС та його відносин з іншими центральними органами виконавчої влади; аналізу організаційно-штатної структури центрального апарату та департаментів МВС України для поліпшення їх роботи та розмежування політичних та адміністративних функцій; статистичний аналіз та експертні опитування та інтерв'ю – для оцінки сучасного стану публічного адміністрування та ідентифікації потенційних напрямів його удосконалення. Результати. Визначено сучасний стан публічного адміністрування в системі Міністерства внутрішніх справ України та актуальні напрями його удосконалення. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення правового статусу МВС України та його відносини із центральними органами виконавчої влади, діяльність яких координується та спрямовується через Міністра внутрішніх справ. Акцентовано увагу на необхідності чіткого розмежування політичних та адміністративних функцій міністерства по відношенню до підпорядкованих центральних органів виконавчої влади, відповідно до Євроатлантичних вимог. Запропоновано внести зміни до організаційно-штатної структури центрального апарату МВС України та системи Національної поліції України для належного врегулювання правового статусу видів поліції, зокрема поліції особливого призначення. Підкреслено необхідність створення в структурі Департаменту МВС України відділу, відповідального за взаємодію із Національною поліцією, що забезпечуватиме координацію та взаємодію із підрозділами поліції особливого призначення. Висновки. З'ясовано, що процес планування в системі МВС України потребує додаткового опрацювання. Встановлено, що чинні нормативно-правові акти, які регулюють планування в МВС, потребують уніфікації та конкретизації. Це може сприяти ухваленню нових концептуальних та стратегічних документів, включаючи Стратегію розвитку системи МВС на найближчі п'ять років. Для поліпшення процесу планування необхідно визначити єдині поняття та класифікацію планів, а також встановити вимоги до змісту спеціальних та індивідуальних планів, які створюються в системі МВС. Рекомендується звернути більше уваги до стратегічного планування діяльності МВС України, що сприятиме забезпеченню розвитку та модернізації системи Міністерства внутрішніх справ для досягнення поставлених цілей та завдань. Потребує вжиття заходів щодо внесення відповідних змін до організаційно-штатної структури центрального апарату МВС України та системи Національної поліції з метою оптимізації та покращення роботи органів внутрішніх справ.

Problem statement. There is currently a need for clear delineation of political and administrative functions of the Ministry of Internal Affairs (MIA) with regard to subordinate central executive bodies. The organizational and staff structure of the MIA and the National Police system require changes to ensure proper regulation of the legal status of different types of police, particularly special-purpose police. The problematic issues include insufficient distribution of political and administrative functions, inconsistent legal status of the police, especially special-purpose police, and ineffective activity planning within the MIA system. The purpose of this article is to identify problematic aspects of the MIA's activities in terms of fulfilling the tasks and purposes of public administration and to develop optimal ways to address them. The following methods were used: system analysis of legal regulations to determine the legal status of the MIA and its relations with other central executive bodies; analysis of the organizational and staff structure of the central apparatus and departments of the MIA to improve their work and delineate political and administrative functions; statistical analysis and expert surveys and interviews to assess the current state of public administration and identify potential areas for improvement. Results. The current state of public administration in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and relevant directions for its improvement have been identified. The legal regulations governing the legal status of the MIA in Ukraine and its relations with central executive bodies, whose activities are coordinated and directed through the Minister of Internal Affairs, have been analyzed. Emphasis is placed on the need for clear delineation of political and administrative functions of the ministry with respect to subordinate central executive bodies in line with Euro-Atlantic requirements. Changes to the organizational and staff structure of the central apparatus of the MIA and the National Police system are proposed to properly regulate the legal status of different types of police, particularly special-purpose police. The necessity of creating a department within the structure of the MIA Department responsible for interaction with the National Police, including special-purpose police units, is highlighted to ensure coordination and collaboration. Conclusions. It has been found that the planning process within the MIA system in Ukraine requires further refinement. The existing legal acts regulating planning in the MIA need to be unified and specified. This could contribute to the adoption of new conceptual and strategic documents, including the Strategy for the Development of the MIA system for the next five years. To improve the planning process, it is necessary to establish consistent concepts and classification of plans, as well as set requirements for the content of specific and individual plans created within the MIA system. More attention is recommended to be given to strategic planning of the activities of the MIA in Ukraine, which will facilitate the development and modernization of the Ministry of Internal Affairs system to achieve set goals and objectives. Measures need to be taken to introduce appropriate changes to the organizational and staff structure of the central apparatus of the MIA and the National Police system to optimize and enhance the work of the internal affairs bodies.