Право на безоплатну правову (юридичну) допомогу по цивільних справах у практиці Європейського суду з прав людини

Постановка проблеми. Конституція України заклала підвалини становлення інституту безоплатної правової допомоги, а в редакції Основного Закону від 2 червня 2016 року ст. 59 кожному гарантується право на професійну правничу допомогу, яка у випадках, передбачених законом, надається безоплатно. Для реалізації цього конституційного припису було прийнято Закон України від 2 червня 2011 року № 3460 "Про безоплатну правову допомогу". Передбачена Законом можливість суб’єкта на безоплатну вторинну правову допомогу користуватися такою правовою послугою як представництво інтересів в судах у цивільному процесі кореспондується зі ст.38 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачена можливість участі у цивільній справі представника. Таким чином, особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, в цивільному процесі, є довірителем своїх процесуальних прав і обов’язків визначеному Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги представникові. У зв’язку з розвитком правовідносин та поглибленням їх правового регулювання надання правової допомоги є елементом забезпечення ефективної доступності осіб до правосуддя. 31 березня 2021 року Комітетом міністрів Ради Європи були ухвалені Керівні принципи щодо ефективності та дієвості систем надання безоплатної правової допомоги у сферах цивільного та адміністративного права, метою яких є надання загальних пропозицій, які можуть зробити національні системи надання безоплатної правової допомоги у сферах цивільного та адміністративного права більш ефективними та дієвими, щоб захистити права найбільш знедолених і вразливих членів суспільства і забезпечити доступ до правосуддя всім своїм громадянам. У цьому контексті представляє інтерес аналіз міжнародних стандартів надання безоплатної правової допомоги, а також правового регулювання реалізації права особи на безоплатну правову допомогу у цивільному та адміністративному судочинстві у рішеннях Європейського суду з прав людини. Виходячи з цього, до завдань роботи слід віднести дослідження правового регулювання реалізації права особи на безоплатну правову допомогу на міжнародному рівні, у тому числі – аналізу судової практики ЄСПЛ. Методами вирішення поставлених завдань у роботі є: порівняльно-правовий, що застосовувався при вивченні міжнародних стандартів реалізації права особи на безоплатну правову допомогу, метод аналізу судової практики, що був використаний при аналізі рішень Європейського Суду з прав людини, а також метод узагальнення, який застосовувався в ході формулювання висновків статті. Результатами дослідження є висловлення певних пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавства України, що регулює надання безоплатної правової допомоги у цивільному та адміністративному судочинстві, гармонізації його із європейським. У висновках роботи пропонується зокрема, привести у відповідність із Законом України "Про безоплатну правову допомогу" норми КУпАП України, закріпивши в них право особи на БПД, передусім при адміністративному затриманні, коли можуть мати місце найбільш серйозні порушення конституційних прав громадян.

Problem statement. The Constitution of Ukraine laid the foundation for the establishment of the institution of free legal aid, and in the version of the Basic Law dated June 2, 2016, Art.59 everyone is guaranteed the right to professional legal assistance, which is provided free of charge in cases provided for by law. To implement this constitutional provision, the Law of Ukraine dated June 2, 2011 No. 3460 "On Free Legal Aid" was adopted. In connection with the development of legal relations and the deepening of their legal regulation, the provision of legal aid is an element of ensuring effective access to justice for individuals. On March 31, 2021, the Committee of Ministers of the Council of Europe adopted the Guidelines on the efficiency and effectiveness of systems for the provision of free legal aid in the fields of civil and administrative law, the purpose of which is to provide general proposals that can be made by national systems for the provision of free legal aid in the fields of civil and administrative law more efficient and effective to protect the rights of the most disadvantaged and vulnerable members of society and ensure access to justice for all its citizens. In this context, the analysis of the legal regulation of the realization of the right of a person to free legal aid in civil and administrative proceedings in the decisions of the European Court of Human Rights is of interest. Purpose: a study of the legal regulation of the realization of a person's right to free legal aid in the judicial practice of the ECtHR. Methods of solving the tasks set in the work are: comparative-legal, which was used in the study of international standards for the realization of a person’s right to free legal aid, the method of judicial practice analysis, which was used in the analysis of the decisions of the European Court of Human Rights, as well as the generalization method, which was used in the course of formulating the conclusions of the article. The results of the study are the expression of certain proposals regarding the further improvement of the legislation of Ukraine, which regulates the provision of free legal aid in civil and administrative proceedings, and its harmonization with European legislation. In Conclusions is proposed, in particular, to bring the provisions of the Code of Administrative Offenses of Ukraine into line with the Law of Ukraine "On Free Legal Aid", enshrining in them the right of a person to free legal aid in case of administrative detention, when the most serious violations of the constitutional rights of citizens may occur.