Практичні рекомендації до написання простої чотириголосної фуги

Харків: ХНУМ ім. І.П. Котляревського, 2015. 20 с.

Мета роботи - познайомити студентів із специфічним алгоритмом дій при написанні саме 4-голосної фуги барокового (бахівського) типу. Необхідно мати на увазі, що збільшення кількості голосів не є ні єдиною відмінністю 4-голосної фуги від 3-голосної, ні визначальним показником її композиційної або поліфонічної складності взагалі. Але у багатьох випадках спостерігається певна залежність між кількісним складом голосів та загальним характером тематизму і його розвитком у фузі. Так, шляхом елементарних кількісних підрахунків можна дійти висновку про те, що у 1-му та 2-му томах ДТК І.С.Баха три- та чотириголосні фуги відрізняються як за довжиною теми та своїм загальним об’ємом (значно меншими у 4голосних фугах), так і за щільністю форми (значно вищою саме у 4голосних фугах). Тобто складність написання 4-голосної фуги, порівняно із 3-голосною, крім подолання труднощів 4-голосного контрапункту, як бачимо, полягає у необхідності збільшення кількості та частоти тематичних проведень, що призводить до значного ущільнення форми.