Щоб слово жило

Монографія – науковий звіт авторки, приурочений до її ювілею. Добірка розвідок суттєво доповнює існуючі уявлення про постать Олеся Гончара. У фокусі досліджень – ономастичний вимір, ландшафтний світ, урбаністичний простір його публіцистики, творча лабораторія саморедагування. Із залученням теорії „поля” П’єра Бурдьє розкриваються форми інституалізації цензури як засобу ідеологічного тиску, з’ясовується специфіка прояву поля журналістики, поля літератури і поля влади в топосі України другої половини ХХ ст. Соціально-комунікативна прагматика слова репрезентована сучаснимпрочитаннямнещодавно вперше опублікованоїзбірки В. Сосюри „Вона пішла”, аналізомщоденникових рецепцій Олеся Гончара діяльності ЗМІ крізь призму позицій і диспозицій їх агентів, дослідженням есе-мініатюр В. Селіванова (Буряка), уведенням у полемічний дискурс новаторських жанрових пошуків Ю. Андруховича, студіюванням діяльності луганських ЗМІ.