Криптовалюта в Україні: проблеми визнання, визначення правової природи та обмежень

Постановка проблеми. Попри існування правовідносини із криптовалютами їх законодавче регулювання не відбулося. Проблема закріплення у законі криптовалют є загальносвітовою. Окремі держави (Китай) забороняють криптовалюти. Мальта, Швейцарія та інші держави мають законодавство про криптовалюти.  Проблемою є визначення криптовалюти як об’єкту цивільних прав. Важливо з’ясувати її правову природу. Метою роботи є визначення криптовалюти як об’єкту цивільних прав та виявлення її правової природи. Використані такі методи: діалектичний – для співставлення криптовалюти з іншими об’єктами цивільних прав; формально-логічний – для визначення правової природи криптовалюти; системно-структурний – для виявлення криптовалюти у системі об’єктів цивільного права. Результати. Відсутність правового регулювання криптовалют заважає охороні та розвитку прав і інтересів осіб, що здійснюють їх щодо криптовалюти. Обіг криптовалют має регулюватися цивільним законодавством. Доведено, що криптовалюти мають зайняти самостійне місце серед об’єктів цивільних прав. Криптовалюта належить до групи віртуальних благ. Остання почала формуватися із розвитком комп’ютерних (ІТ) технологій. Виявлені окремі риси, що визначають правову природу криптовалют та інші віртуальних благ. Вони не мають чіткої уречевленої форми. Вони можуть швидко змінювати матеріальні носії. Від цього їхня цінність залишається незмінною. Ці об’єкти  є оборотоздатними. Вони продаються, даруються, обмінюються на майно, товари, послуги тощо. Потрібним є подальше правове регулювання криптовалют у приватному праві.  Висновки. Криптовалюта є відмінною від грошей та інших об’єктів цивільних прав. На криптовалюту в суб’єктів цивільного права виникають абсолютні права. Вони підтверджують належність криптовалюти певній особі. Криптовалюти здатні бути об’єктом зобов’язань.

Problem statement. Despite the existence of a legal relationship with cryptocurrencies, their legislative regulation has not taken place. The problem of enshrining cryptocurrencies in law is global. Some states (China) ban cryptocurrencies. Malta, Switzerland and other countries have legislation on cryptocurrencies. The problem is to define cryptocurrency as an object of civil rights. It is important to find out its legal nature. The purpose of the work is to define cryptocurrency as an object of civil rights and to reveal its legal nature. The following methods are used: dialectical – to compare cryptocurrency with other objects of civil rights; formal-logical – to determine the legal nature of cryptocurrency; system-structural – to detect cryptocurrency in the system of objects of civil law. Results. The lack of legal regulation of cryptocurrencies hinders the protection and development of the rights and interests of those who exercise them in relation to cryptocurrencies. The circulation of cryptocurrencies should be regulated by civil law. It has been proven that cryptocurrencies should take an independent place among the objects of civil rights. Cryptocurrency is different from money and other objects of civil rights. Civil rights entities have property rights to cryptocurrency. Cryptocurrency belongs to the group of virtual goods. The latter began to take shape with the development of computer (IT) technology. Some features that determine the legal nature of cryptocurrencies and other virtual goods have been identified. They do not have a clear materialized form. They can change material media quickly. As a result, their value remains unchanged. These facilities are operational. They are sold, donated, exchanged for property, goods, services, etc. Further legal regulation of cryptocurrencies in private law is needed. Conclusions. Cryptocurrency is different from money and other objects of civil rights. Civil rights entities have property rights to cryptocurrency. They confirm that the cryptocurrency belongs to a certain person. Cryptocurrencies can be subject of obligations.