Моніторинг водогосподарських систем з використанням гідробіологічних методів

Проаналізовано  сучасний  стан  системи  моніторингу  водних  об’єктів,  визначено  основні 
завдання моніторингу. Досліджено методи отримання інформації про стан водних ресурсів. Ви-
значено  суб’єктів  ведення  моніторингу  на  водних  об’єктах  та  водогосподарських  системах. 
Встановлено, що система моніторингу вод є значно розгалуженою та відокремленою від кожного 
суб’єкта моніторингу, а програми моніторингу вод відрізняються одна від одної та часто дублю-
ються. Враховуючи сучасні зміни щодо інтеграції України до Європейського Союзу, виконано 
аналіз адаптації вимог Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС до національних програм моніто-
рингу вод. Для поверхневих вод програми моніторингу повинні охоплювати наступні характери-
стики: біологічні показники, хімічні та фізико-хімічні параметри, гідрологічний режим та мор-
фологічні умови, а також специфічні синтетичні і несинтетичні забруднюючі речовини. Також 
визначається, які саме показники або групи показників якості води слід вимірювати для кожного 
виду водних об’єктів; приведена характеристика критеріїв визначення екологічного стану вод за 
фізико-хімічними, гідробіологічними та гідроморфологічними показниками якості води. Приве-
дено характеристику програм діагностичного, операційного та дослідницького моніторингу вод. 
Основною  відмінністю  перспективної  системи  моніторингу  є  доповнення  хімічного  контролю 
біологічним, заснованим на біологічній індикації. Проведені експедиційні дослідження екологіч-
ного стану поверхневих водних об’єктів басейну річки Сіверський Донець показали добре спів-
відношення результатів біологічної та фізико-хімічної оцінки якості поверхневих вод, що свід-
чить про практичну застосовність біологічних методів у визначенні екологічного стану водних 
об’єктів.  Розробка  нових  програм  моніторингу  вод  з  урахуванням  сучасних  вимог  є  не  тільки 
обов’язковою умовою проведення моніторингу поверхневих водних об’єктів і водогосподарсь-
ких систем, але й грає значну роль в обґрунтуванні водоохоронних заходів та запобіганні загрози 
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.