Становлення та розвиток законодавства про промислову власність в Україні

Постановка проблеми. Правове регулювання відносин щодо набуття, використання та захист прав на промислову власність за роки незалежності України пройшло ряд етапів, значення яких не було досліджено у науковій літературі. Ці етапи були зумовлені конкретними історичними умовами, які безпосередньо впливали на реформування національного законодавства у сфері промислової власності. Мета дослідження – характеристика становлення національного законодавства щодо промислової власності, здійснення періодизації етапів, обґрунтування висновків щодо історичного значення етапів розвитку правового регулювання цих відносин. Методи дослідження. Використано системний метод (при з'ясуванні місця промислової власності в системі об'єктів права інтелектуальної власності загалом), порівняльний метод (при порівнянні розвитку національного законодавства і законодавства країн ЄС та США). Історичний метод  застосовувався для дослідження становлення та розвиток законодавства у сфері промислової власності у хронологічній послідовності, починаючи від 1991 р. і закінчуючи сьогоденням; формально-юридичний метод – для комплексної характеристики законодавства України у сфері промислової власності. Метод наукового тлумачення права – для з'ясування змісту відповідних правових норм використовувався. Результат дослідження полягає в обґрунтуванні, декілька етапів розвитку, що пройшло національне законодавство України у сфері промислової власності, і які були зумовлені конкретними історичними періодами, в яких перебувала Україна. Здійснено періодизацію нормативного регулювання промислової власності через системний хронологічний аналіз національних правових актів у цій сфері. Обґрунтовано, що протягом 2004–2014 років держава не спромоглася належно вдосконалити законодавчу базу щодо промислової власності, яка є основою інноваційної діяльності та технологічних нововведень. Висновки. Встановлено, що після здобуття Україною незалежності законодавцю знадобилося більше 2 років для прийняття перших менш-більш прийнятних законів у цій сфері. Прийняття Цивільного кодексу України ознаменувало початок нового історичного етапу розвитку законодавства про промислову власність, який, як виявилося, не виправдав покладених на нього надій, оскільки правове регулювання у цій сфері до 2014 р. практично не оновлювалося. З цього року реформування вітчизняного законодавства про промислову власність було спрямовано у русло його гармонізації з правом ЄС.

Problem statement. The legal regulation of the relations concerning the acquisition, use and protection of industrial property rights during the years of Ukraine's independence has gone through a number of stages, the significance of which has not been studied in the scientific literature. These stages were due to specific historical conditions that directly influenced the reform of national legislation in the industrial property sphere. The purpose of the study is to characterize the formation of national legislation on industrial property, the periodization of stages, and substantiation of conclusions about the historical significance of the stages of development of legal regulation of these relations. Methods. The system method was used (when determining the place of industrial property in the system of intellectual property rights in general), the comparative method (when comparing the development of national legislation and the legislation of the EU and the US). The historical method was used to study the formation and development of legislation in the industrial property sphere in chronological order, starting in 1991 and ending today; formal-legal method – for a comprehensive description of Ukrainian legislation in the industrial property sphere. The method of scientific interpretation of law was used to clarify the content of relevant legal norms. The result of the study is to substantiate several stages of development that have passed the national legislation of Ukraine in the industrial property sphere, and which were due to specific historical periods in which Ukraine was. The periodization of normative regulation of industrial property has been carried out through a systematic chronological analysis of national legal acts in this sphere. It is substantiated that during 2004–2014 the state failed to properly improve the legal framework for industrial property, which is the basis of innovation and technological innovation. Conclusions. It is established that after Ukraine gained independence, the legislator took more than 2 years to adopt the first more or less acceptable laws in this sphere. The adoption of the Civil Code of Ukraine marked the beginning of a new historical stage in the development of legislation on industrial property, which, as it turned out, did not live up to expectations, as legal regulation in this sphere until 2014 was practically not updated. Since this year, the reform of domestic legislation on industrial property has been aimed at harmonizing it with EU law.