Some Cautionary Remarks on the Process of Desocialization of the World of Work

З моменту розпаду колишнього СРСР та з відновленням незалежності України в нашій державі відбувались фундаментальні цивілізаційні зрушення. Між тим, ця поспішна цивілізаційна перебудова держави, суспільства та індивідів, котрі наївно осмислювали власні перспективи у нових ринкових умовах, як перспективи чергового, утім, вже умовно декомунізованого «світлого майбутнього», відбувалась на тлі відсутності належного досвіду публічного врегулювання приватних та публічних правовідносин за новим напрямком розвитку держави. Цілком очевидно, що не співпадіння цивілізаційних прагнень держави та можливостей йти відповідним шляхом призводило до відповідного дисонансу правопорядку, чим скористались низка недобросовісних громадян та злочинних угрупувань, протиправна активність яких обумовила соціальну катастрофу (у вимірі криміналізації суспільства) та загострила рівень правового нігілізму в суспільстві, який знецінював (фактично на всіх рівнях) ідею вибудовування держави в межах нової цивілізаційної людиновимірної парадигми. Утім, слід констатувати, що вказані проблеми поступово вирішувались шляхом побудови соціальної, правової та демократичної держави. Поряд із тим, вже починаючи з вересня 2019 р. в Україні розпочався стрімкий процес комплексної десоціалізації ще не сформованої моделі соціальної держави загалом та десоціалізації трудової діяльності державних службовців (окремо – прокурорів), зокрема. На підставі цих дій, які неодмінно призведуть до погіршення рівня соціальної безпеки громадян, розширення класу прекаріатів та андеркласу загалом, а також зумовить утвердження панування корупції у державі, виникає потреба в науковому осмисленні концепції гідної праці, що нівелюється відповідними антисоціальними процесами.