Гирич І. Українська історія: через ідентичність до держави. Київ: Українські пропілеї, 2021. 270 с. (рецензія Т. Демченко)

Нова книга І. Гирича привертає увагу насамперед своєю багатоплановістю, переважанням концептів над фактами, прагненням не лише продемонструвати нові підходи до аналізу явищ історичної дійсності, діяльності видатних осіб минулого, але й виявити шляхи узгодження колосальної кількості історичного наративу, що включає джерела, концепції судження й оцінки української історії з наголосом на процеси й події двох останніх сторіч. Головна мета цієї, багато в чому новаторської, книги, як на нас, полягає в тому, щоб виробити внутрішньо несуперечливі засади створення підручників із вітчизняної історії не лише для середньої, але й вищої школи. У незалежній Україні вже маємо декілька позитивних прикладів появи навчальної літератури, науково-популярних книг, що здобули схвальні відгуки громадськості. Нині ж для багатьох людей стає очевидним: якщо ми прагнемо сформувати належну колективну історичну пам’ять, то починати потрібно зі школи. З іншого боку, свідомість школярів та й студентства бомбардують представники ворожої пропаганди через Інтернет, шоу-бізнес, телебачення тощо. Умови гібридної війни вимагають, щоб серйозні вчені, які набули заслуженого авторитету, більше уваги приділяли історичній освіті.