There is a newer version of the record available.

Published February 24, 2020 | Version v2
Journal article Restricted

Прогностичні моделі визначення післялікувальних рівнів фізичного та психологічного компонентів якості життя у хворих із переломами проксимального відділу стегна

Creators

  • 1. 0000-0002-1019-6778

Description

Українською: [Гурбанова ТС. Прогностичні моделі визначення післялікувальних рівнів фізичного та психологічного компонентів якості життя у хворих із переломами проксимального відділу стегна. Вісник ХРІПГОЗ (ISSN 2707-9287), 2020;93(1):28-47. https://doi.org/10.5281/zenodo.3975106]   

На підставі проспективного дослідження хворих із переломами проксимального відділу стегнової кістки на базі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради у 2018–2019 рр. було розроблено моделі прогнозування післялікувальних рівнів фізичного та психологічного компонентів якості життя у хворих із переломами проксимального відділу стегна залежно від медико-епідеміологічних та анамнестичних характеристик з використанням фізичного і психологічного компонентів SF-36 опитувальника якості життя. Було зазначено закономірний вірогідний вплив вікових характеристик на фізичну (18–39 років: В = 5,939; 95,00% ДІ [4,787–7,091]; р < 0,001 та 40–59 років: В = 4,335; 95,00% ДІ [3,771–4,898]) і психологічну (18–39 років: В = 12,280; 95,00% ДІ [9,602–14,958]; р < 0,001; 40–59 років: В = 11,161; 95,00% ДІ [9,767–12,555]; р < 0,001 та 60–79 років: В = 3,386; 95,00% ДІ [2,406–4,365]; р < 0,001) компоненти якості життя. Зафіксовано вплив функціонального стану ASA-3 (В = 2,470; 95,00% ДІ [0,282–4,657]; р = 0,027) на психологічну компоненту якості життя. Визначено збільшення показників фізичної та психологічної компонент якості життя при менших вікових характеристиках, які не мають значної коморбідної обтяженості та низьких функціональних рівнів. Вирахувано фінальне рівняння лінійної регресії для фізичного (22,161 ± вік 40–59 років × 4,335 ± вік 18–39 років × 5,939) та психологічного (41,099 ± вік 40–59 років × 11,242 ± вік 18–39 років × 12,916 ± вік 60–79 років × 3,386 ± ASA 3 × 2,470) компонентів якості життя.

Ключові слова: переломи проксимального відділу стегнової кістки, супутні захворювання, комор­бідна обтяженість, функціональні рівні, якість життя, медико-епідеміологічні характеристики, анамнестичні характеристики, фізичний компонент якості життя, психологічний компонент якості життя, опитувальник, моделі прогнозування, довірчі інтервали.

 

In English: [Gurbanova TS. Prediction of the impact of medical-epidemiological and anamnestic characteristics of patients with fractures of the proximal thigh on post-treatment quality of life. Bull KhRIPHS (ISSN 2707-9287), 2020;93(1):28-47. https://doi.org/10.5281/zenodo.3975106]  

Based on a prospective study of patients with fractures of the proximal femur on the basis of the Municipal Non-Profit Enterprise "City Clinical Multidisciplinary Hospital No.17" Kharkiv City Council in 2018-2019, models for predicting post-treatment levels of physical and psychological components of quality of life in patients with proximal fractures of the thigh depending on the medical-epidemiological and anamnestic characteristics using the physical and psychological components of the SF-36 quality of life questionnaire. There was a natural probable influence of age characteristics on the physical (18–39 years: B = 5,939; 95.00% CI [4,787-7,091]; p < 0,001 and 40-59 years: B = 4,335; 95.00% CI [3,771 –4,898]) and psychological (18–39 years: B = 12,280; 95.00% CI [9,602–14,958]; p < 0.001; 40–59 years: B = 11,161; 95.00% CI [9,767–12,555] ; p < 0,001 and 60–79 years: B = 3,386; 95,00% CI [2,406–4,365]; p < 0,001) quality of life components. The influence of the functional state of ASA-3 (B = 2,470; 95.00% CI [0.282–4.657]; p = 0.027) on the psychological component of quality of life was recorded. An increase in the indicators of the physical and psychological components of quality of life at lower age characteristics, which do not have a significant comorbid burden and low functional levels, was determined. The final linear regression equation for physical (22,161 ± age 40–59 years × 4,335 ± age 18–39 years × 5,939) and psychological (41,099 ± age 40–59 years × 11,242 ± age 18–39 years × 12,916 ± age 60–79 years × 3,386 ± ASA 3 × 2,470) quality of life components was calculated.

Keywords: fractures of the proximal femur, comorbidities, comorbid burden, functional levels, quality of life, medical and epidemiological characteristics, anamnestic characteristics, physical component of quality of life, psychological component of quality of life, questionnaire, prediction models, confidence intervals.

Files

Restricted

The record is publicly accessible, but files are restricted to users with access.

Additional details

References

  • The changing face of fractures of the hip in Northern Ireland: a 15-year review / A. Tucker et al. // Bone Joint J. 2017. Vol. 99B (9). P. 1223–1231. doi: 10.1302/0301-620X.99B9.BJJ-20161284.R1
  • Beirer M., Kirchhoff C., Biberthaler P. Development of a German fracture register to assess current fracture care and improve treatment quality // EFORT Open Rev. 2017. № 2 (12). Р. 474–477. doi: 10.1302/2058-5241.2.160086
  • The Swedish fracture register: 103,000 fractures registered / D. Wennergren, C. Ekholm, A. Sandelin, M. Möller // BMC Musculoskelet Disord. 2015. Vol. 16. Р. 338. doi: 10.1186/s12891-015-0795
  • The Norwegian Hip Fracture Register: Experiences after the first 2 years and 15,576 reported operations / J.-E. Gjertsen et al. // Acta Orthopaedica. 2008. Vol. 79 (5). Р. 583–593. doi: 10.1080/17453670810016588
  • Risk factors for fracture of the shafts of the tibia and fibula in older individuals / J. L. Kelsey et al. // Osteoporos Int. 2006. Vol. 17 (1). P. 1439. doi: 10.1007/s00198-005-1947-8
  • Kaye J. A., Jick H. Epidemiology of lower limb fractures in general practice in the United Kingdom // Inj Prev. 2004. Vol. 10 (6). P. 368–374. doi: 10.1136/ip.2004.005843
  • The Epidemiology of Incident Fracture from Cradle to Senescence / J. A. Pasco et al. // Calcif Tissue Int. 2015. Vol. 97 (6). P. 568–576. doi: 10.1007/s00223-015-0053-y
  • Epidemiology of lifetime fracture prevalence in England: a population study of adults aged 55 years and over / S. Scholes et al. // Age and Ageing. 2014. Vol. 43 (2). P. 234–40. doi:10.1093/ageing/aft167
  • Basic Epidemiology of Fractures of the Upper and Lower Limb among Americans over 65 Years of Age / J. A. Baron et al. // Epidemiology. 1996. Vol. 7 (6). P. 612–618.
  • Grygorieva N. V., Zubach O B. Risk Factors Of Proximal Hip Fractures In Older Patients // Trauma. 2016. Vol. 17 (6). P. 53–61. doi: 10.22141/1608-1706.6.17.2016.88618
  • Metatarsal fractures and sports / W. M. Shuen, C. Boulton, M. E. Batt, C. Moran // The Surgeon. 2009. Vol. 7 (2). P. 86–88. doi: 10.1016/S1479-666X(09)80022-X
  • The Effects of Age, Adiposity, and Physical Activity on the Risk of Seven SiteSpecific Fractures in Postmenopausal Women / J. Lacombe et al. // J. Bone Miner Res. 2016. Vol. 31 (8). P. 1559–1568. doi: 10.1002/jbmr.2826
  • Key aspects of adaptation syndrome development and anti-stress effect of mesodiencephalic modulation / A. V. Yumashev et al. // Indian J. of Science and Technology. 2016. Т. 9. No.19. С. 93911.
  • Characteristics of fallers who fracture at the foot, distal forearm, proximal humerus, pelvis, and shaft of the tibia/fibula compared with fallers who do not fracture / T. H. Keegan et al. // Am. J. Epidemiol. 2004. Vol. 15; 159 (2). P. 192–203.
  • Fracture risk in patients with type 2 diabetes mellitus and possible risk factors: a systematic review and meta-analysis / A. Moayeri et al. // Ther Clin. Risk Manag. 2017. Vol. 11 (13). P. 455–468. doi: 10.2147/TCRM.S131945
  • Impact of Body Mass Index and Bacterial Resistance in Osteomyelitis after Antibiotic Prophylaxis of Open Lower-Extremity Fractures / D. Bremmer et al. // Surg Infect (Larchmt). 2017. Vol. 18 (3). P. 368–373. doi: 10.1089/sur.2016.219
  • The association of body mass index with complications and functional outcomes after surgery for closed ankle fractures / K. Stavem, M. G. Naumann, U. Sigurdsen, S. E. Utvåg // Bone Joint J. 2017. Vol. 99-B (10). P. 1389–1398. doi: 10.1302/0301-620X.99B10.BJJ-2016-1038.R1
  • Relationship between use of antidepressants and risk of fractures: a meta-analysis / V. Rabenda et al. // Osteoporos Int. 2013. Vol. 24 (1). P. 12137. doi: 10.1007/s00198-012-2015-9
  • Stroke, a major and increasing risk factor for femoral neck fracture / A. Ramnemark, M. Nilsson, В. Borssen, Y. Gustafson // Stroke. 2000. Vol. 31. P. 1572–1577.
  • Coco M., Rush H. Increased incidence of hip fractures in dialysis patients with low serum parathyroid hormone // Am. J. Kidney Dis. 2000. Vol. 36. P. 1115–1121.
  • Епідеміологія переломів проксимального відділу стегнової кістки в Україні: результати дослідження СТОП (cистема реєстрації остеопоротичних переломів) / В. В. Поворознюк та ін. // Травма. 2016. Т. 17, № 5. С. 14–20. doi: 10.22141/1608-1706.5.17.2016.83870
  • Tobacco smoking and risk of hip fracture in men and women / S. Hoidrup et al. // Int. J. Epidemiol. 2000. Vol. 29. P. 253–259.
  • Bacon W. E., Hadden W.C. Occurrence of hip fractures and socioeconomic position // J. Aging Health. 2000. Vol. 12. P. 193–203.
  • Біль. Геометрія проксимального відділу стегнової кістки та ризик її переломів: огляд літератури / Н. В. Григор'єва, В. В. Поворознюк, О. Б. Зубач, В. В. Поворознюк // Суглоби. Хребет. 2016. № 1 (21). С. 21–28.
  • Risk factors for fracture of the shafts of the tibia and fibula in older individuals / J. L. Kelsey et al. // Osteoporos Int. 2006. Vol. 17 (1). P. 1439. doi: 10.1007/s00198-005-1947-8
  • Малик В. Д. Структура, чинники виникнення та принципи лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки (огляд літературних джерел) // Вісн. Вінницького національного медичного університету. 2017, № 1, ч. 2 (т. 21). С. 350–356..