Municipalism in Ukraine: Historical Experience and Perspectives on Development

Problem statement. The article is devoted to the study of local self-government as a mandatory component of state-building. Analysing the main stages of modern state development, the author asserts that local self-government existed as the main form of self-organisation even during the pre-state period. The natural rights of territorial communities evolve with the development of the state. The role that local self-government plays in the individual community and the state as a whole is depicted through examples taken from the historical experience of foreign countries and Ukraine. Particular attention is devoted to implementing the following questions of state-building into current state practice – positive historical experience regarding the naturalness of such a political and legal phenomenon as local self-government and its universality and autonomy with regard to state authority. Methods. Thus, the dialectical method was used in the study of the primordial essence of the phenomenon of local self-government and its evolution as a form of public authority. The study of the historical development of organizational forms of local self-government was made possible through the use of the historical method. By applying the comparative legal method, we were able to find out the peculiarities of constitutional regulation and practices of functioning of local self-government in foreign countries. The purpose. The tasks of the work are to find out the essence of modern municipalism through the prism of world historical development, to evolve from primitive forms of self-government to a separate kind of public power; the main stages of development of municipalism in Ukraine (from pre-state formations of the Eastern Slavs to Ukrainian statehood); on the basis of the analysis of foreign legislation and international standards of local self-government, elaboration of proposals concerning the building a model of local self-government of the European model in Ukraine and ways of overcoming existing obstacles. Results. Analysis of the views of domestic and foreign scholars of the past and present on local self-government, its interaction with the state authorities gives grounds to claim that only a public approach in further reforming the entire array of municipal legislation will allow to build a truly effective model of local self-government which make it possible for the territorial community will get not only the appropriate rights, but also real opportunities to significantly improve the quality of life by participating in both making and implementing of relevant decisions on local issues. Conclusions. The key role in overcoming the socio-economic crisis, which implies a fundamental change in the nature and content of political, social, economic relations, transformation of the person into an active participant in local government processes, belongs to local self-government. On this basis, we consider it necessary to implement the main ideas of the municipality, which promotes the revival of participatory democracy, the need for self-organization of the population and empowerment of territorial communities with broad powers, which in turn will ensure the achievement of the main goal of modern constitutional reform which is the decentralization of public power and subsidiarity in making decisions.

Постановка проблеми. Виконано дослідження інституту місцевого самоврядування як обов’язкової складової процесу світового державотворення. З аналізу основних етапів історичного розвитку сучасних держав доведено, що місцеве самоврядування виникає ще у додержавний період як основна форма самоорганізації населення. Природне право територіальної громади на місцеве самоврядування еволюціонує з розвитком держави. На прикладі історичного досвіду як зарубіжних країн, так і України, відображено генезис ролі місцевого самоврядування у житті як окремої громади, так і держави в цілому. Особливу увагу приділено питанням втілення у сучасну практику державотворчого процесу позитивного історичного досвіду щодо природності такого політико-правового явища як місцеве самоврядування, його повсюдності та автономії щодо органів державної влади. Використані методи – діалектичний метод  при дослідженні первісної сутності явища місцевого самоврядування та його еволюції як виду публічної влади; історичний метод – в дослідженні історичного розвитку організаційних форм місцевого самоврядування; порівняльно-правовий метод – у з’ясуванні особливостей конституційно-правового регулювання та практики функціонування місцевого самоврядування у зарубіжних країнах. Метою роботи є з’ясування сутності сучасного муніципалізму через призму світового історичного розвитку, еволюціонування від примітивних форм самоврядування до окремого виду публічної влади; основних етапів розвитку муніципалізму в Україні (від додержавних утворень східних слов’ян до української державності); на основі аналізу зарубіжного законодавства та міжнародних стандартів місцевого самоврядування напрацювання пропозицій щодо побудови в Україні моделі місцевого самоврядування європейського зразку та шляхів подолання наявних перешкод. Результат. Встановлено, що аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених минулого та сучасності на місцеве самоврядування, його взаємодію з органами держави дає підстави стверджувати, що лише громадівський підхід при подальшому реформуванні усього масиву муніципального законодавства дозволить побудувати справді дієву модель місцевого самоврядування, за якої територіальна громада отримає не лише відповідні права, а й реальні можливості істотно покращувати якість свого життя шляхом участі як у прийнятті, так і виконанні відповідних рішень щодо питань місцевого значення. Висновки. Визначено, що ключова роль у подоланні соціально-економічної кризи, що передбачає докорінну зміну сутності та змісту політичних, соціальних, економічних відносин, перетворення особи на активного учасника управлінських процесів на місцевому рівні належить місцевому самоврядуванню. Виходячи з цього, необхідним є втілення в життя основних ідей муніципалізму, який пропагує відродження демократії участі, необхідність самоорганізації населення та наділення територіальних громад широкими повноваженнями, що, в свою чергу, забезпечить досягнення основної мети сучасної конституційної реформи – децентралізацію публічної влади та субсидіарність у прийнятті рішень.