ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Метою наукової статті є висвітлення сутності та змісту існуючих форм та способів захисту трудових прав державних службовців, зокрема, працівників органів Державної виконавчої служби, виявлення деяких проблем правового регулювання такого захисту та розробка пропозицій до чинного законодавства з метою їх вирішення в сучасних складних умовах розвитку нашої держави. Авторами зроблено висновок, що в умовах євроінтеграційних процесів та дії воєнного стану злагоджена діяльність працівників Державної виконавчої служби є немаловажним чинником стабільності, законності, розвитку нашої правової держави. Важливість такої діяльності обумовлює закріплення на законодавчому рівні додаткових трудових гарантій для працівників органів Державної виконавчої служби, які нерідко порушуються суб’єктами призначення.

Дослідження сутності і змісту юрисдикційних і неюрисдикційних форм захисту трудових прав працівників органів Державної виконавчої служби дозволило зробити наступні висновки і пропозиції.     

Сьогодні до нової і прогресивної неюрисдикційної форми захисту трудових прав державних службовців, в тому числі державної виконавчої служби, відноситься медіація. Саме завдяки цій формі існує можливість вирішити трудовий спір між суб’єктом призначення і державним службовцем за стратегією win-win. Однак, цей спосіб не набув ще поширення через незначну довіру до нього у суспільстві, особливо у чиновників. Тому важливо було б внести зміни до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII про те, що спори про порушення трудових прав державних службовців можуть вирішуватися в альтернативний спосіб – через медіацію.   

Профспілковий захист трудових прав працівників органів Державної виконавчої служби має багаторічну історію. Профспілки системно проводять наради з Пенсійним фондом України з приводу гідного пенсійного забезпечення державних службовців, приймають участь у законотворчій діяльності, що стосується трудових прав державних службовців, та у колективно-договірній нормотворчості з питань встановлення умов праці.

Специфічність державної служби, яка характеризується забороною страйків, низьким рівнем інформування суспільства про результати своєї та профспілкової діяльності з питань захисту трудових прав державних службовців через відкриті ЗМІ, не дозволяє віднести цю неюрисдикційну форму до достатньо ефективної й дієвої. Після скасування воєнного стану, коли запрацюють в Україні на повну силу всі демократичні процеси, державним службовцям можливо дозволять на законодавчому рівні захищати свої трудові права через страйк, що відповідає положенням Європейської соціальної хартії, яку Україна ратифікувала. Профспілкові активісти тоді значно зможуть підняти роль цієї форми захисту трудових прав державних службовців, у тому числі працівників Державної виконавчої служби.

Авторами запропоновано, у зв’язку із розвитком антикорупційного законодавства, яке тісно пов’язано із діяльністю державною служби, вважати новим способом захисту трудових прав державного службовця зі статусом викривача корупції, зокрема, і в органах Державної виконавчої служби,  гарантування поновлення порушених трудових прав йому та його близьким особам при здійсненні ними трудової та іншої діяльності.