МОВНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ПЕРСОНАЖА ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ

Об’єктом дослідження є образ персонажа детективного твору в оригіналі
і перекладі, предметом – шляхи збереження складових його мовного та
мовленнєвого образу в умовах іншої мови та культури, а мета, відповідно, –
у виокремленні способів перекладу та перекладацьких трансформацій, що
застосовуються при відтворенні образу персонажа. Матеріалом розвідки
слугують детективний роман Т. Геррітсен The Apprentice і його переклад
«Асистент» І. Серебрякової. У статті зазначається, що детектив давно вийшов
за рамки класичної моделі та органічно увібрав до себе численні складові
інших жанрів. Характерною рисою детективів, у цілому, виступає яскравість
образів персонажів, які не лише деталізуються автором художнього твору, а і
психологізуються. У статті розглядається поняття «образ персонажа»,
аналізуються спільні і відмінні риси мовного і мовленнєвого образу
персонажа. На прикладі Джейн Ріццолі виділяються такі групи засобів
створення мовленнєвого образу персонажа: мовно-стилістичні (терміни,
фахова мова, сленг, лайка, сталі вислови), синтаксичні (співвідношення простих
і складних речень). Серед засобів створення мовного образа персонажа
виділяються такі: мовно-стилістичні (епітети, порівняння), синтаксичні
(співвідношення простих і складних речень). Виділено низку трансформацій,
ужитих перекладачкою при відтворюванні образа персонажа, а саме:
смисловий розвиток, різноманітні граматичні та синтаксичні трансформації,
низка комплексних трансформацій. Зроблено висновок щодо розбіжностей
між образом персонажа в оригіналі та перекладі, то в оригіналі це людина
молода, палка, пристрасна, рішуча, але гнучка. В українському варіанті
персонаж – жінка невизначеного віку, груба, невпевнена в собі, готова здатися,
морально слабка; вона більш стримана, ніж в оригіналі, розмовляє граматично
більш правильно, але дозволяє собі лайку.