ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Метою статті постало дослідження емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів – студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка. Представлено теоретичний аналіз понять «емоційно-етична компетентність» майбутніх вчителів, «емоційна стійкість», «емоційний інтелект», їх компонентів та взаємозв’язку представлених понять. Акцентовано увагу на необхідності формування емоційно-етичної компетентності фахівця під час навчання в закладах професійно-технічної та вищої освіти. Розкрито сутність етичної компетентності педагога як складного поліфункціонального та індивідуально-психологічного утворення. Окреслено особливості формування емоційно-етичної компетентності. Визначено сутність та особливості емоційного інтелекту як єдності інтелектуальних та емоційно-вольових особливостей і властивостей особистості. Для досягнення поставлених завдань використано методику Т. І. Ільїної «Мотивація навчання у ВНЗ» та методику А. В. Зверкова та Е. В. Єйдмана «Дослідження вольової саморегуляції». Проаналізовано результати експериментального дослідження особливостей мотивації навчання та особливостей вольової саморегуляції, наполегливості та самовладання як складових формування емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів – студентів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Визначено, що для більшості першокурсників мотивацією навчання є набуття знань і оволодіння професією, що свідчить про усвідомлений вибір професійного навчання, сформованість професійних інтересів і розуміння перспективи подальшої діяльності. Встановлено, що у більшості студентів середній і високий рівень вольової саморегуляції, наполегливості і самовладання. Відповідно, більшість першокурсників – дієві активні особистості, здатні свідомо керувати емоційними станами, емоційно врівноважені, здатні раціонально розподіляти власні зусилля і планомірно втілювати в життя власні наміри. Визначено, що розвиток складових компонентів емоційно-етичної компетентності є запорукою психічного здоров’я педагога. Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки педагогів в закладах вищої освіти України.