Розвиток координаційних здібностей студенток спеціальної медичної групи в процесі фізичного виховання

Мета. Проаналізувати проблеми розвитку рухових можливостей та зміцнення здоров’я студенток спеціальної медичної групи в процесі фізичного виховання в технічному ВНЗ. Визначити провідні фактори, показники й взаємозв’язки фізичного розвитку й фізичної підготовленості та координаційні здібності студенток спеціальної медичної групи. Встановити закономірності оволодіння точнісними рухами різної координаційної структури та розробити модельні характеристики взаємозв’язків координаційних здібностей і рухових якостей студенток спеціальної медичної групи. Обґрунтувати та перевірити ефективність методики розвитку координаційних здібностей студенток з урахуванням їх функціонального стану в процесі фізичного виховання у ВНЗ. Методика. Подано теоретико-методичне обґрунтування й характеристику експериментальної програми з фізичного виховання для студенток спеціальної медичної групи. Результати. Дослідження полягає в розробці змісту занять у спеціальних медичних групах з використанням координаційних елементів та вправ для підвищення рухових можливостей студенток. Вивчено їх вплив на рівень фізичного розвитку, функціональної підготовленості студенток спеціальної медичної групи, а також закономірності оволодіння й керування рухами різної координаційної структури. Наведено порівняльну характеристику рухових можливостей студенток, диференційованих на групи за нозологіями, у динаміці педагогічного процесу; визначено критерії підвищення резервних можливостей моторної системи під час керування рухами різної координаційної структури. Наукова новизна. Вперше була впроваджена методика розвитку координаційних здібностей студенток спеціальної медичної групи, яка спрямована на формування та корекцію системи керування рухами різної координаційної структури, відчуття положення тіла та окремих його частин у просторі, поліпшення м’язово-суглобної чутливості; визначено вплив експериментальної програми на рівень розвитку і взаємозв’язки координаційних здібностей; визначено критерії резервних можливостей системи керування точнісними рухами. Практична значимість. Полягає в розробці змісту занять у спеціальних медичних групах з використанням координаційних вправ та елементів для підвищення рухових можливостей студенток. Удосконалено організаційні та методичні аспекти проведення занять у спеціальних медичних групах з визначенням навантаження для студенток, які мають різні відхилення у стані здоров’я. Розроблено математичні моделі, що характеризують рухові, зокрема координаційні, можливості студенток спеціальної медичної групи. На основі розроблених показників можна враховувати функціональну та фізичну підготовленість студентів і формувати оптимальні режими рухової активності для кожної нозологічної групи, що особливо актуально для організації навчального процесу з фізичного виховання у вищій школі.