Published July 30, 2018 | Version v2
Journal article Open

Клініко-епідеміологічні та медико-соціальні ризики і історичні передумови вибору тактики лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки

Authors/Creators

  • 1. ХМАПО, Харків, Україна

Description

Для цитування: [Гурбанова ТС. Клініко-епідеміологічні та медико-соціальні ризики і історичні передумови вибору тактики лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки. Вісник ХРІПГОЗ (ISSN 2707-9287), 2018; 4(84):65-80. https://doi.org/10.5281/zenodo.3972204]

На підставі вивчення сучасної світової літератури були визначені частота та структура можливих ускладнень і негативні ризики консервативного та оперативного лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки. Було визначено, що при лікуванні таких переломів серед основних причин смерті постають: пневмонії, тромбоемболії легеневої артерії та септичні обтяження через пролежні. Визначено, що за умови відсутності протипоказань в кожному випадку лікування надається перевага оперативному лікуванню, яке повинно виконуватися в найкоротші терміни після надходження до стаціонару, що згідно з рекомендаціями повинні складати близько 12 год. (не більше за 2 доби). Констатовано, що застосування консервативного лікування можливо лише при незміщених переломах, або при наявності значної коморбідності, тяжкої супутньої патології та низького функціонального рівня, які виключають можливість виконання оперативного втручання. З’ясовано, що консервативне лікування в цілому має значно високі ризики незадовільних результатів лікування (70,00–75,00%), серед яких відмічають пролежні (65,00%), гіпостатичну пневмонію (23,00%) та тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок (18,00%). Визначено, що оперативне лікування в цілому має негативні ризики розвитку ускладнень на рівні 19,00%, серед яких: розлади серцево-судинної та дихальної систем (відповідно 8,00% та 4,00%), шлунково-кишкові кровотечі (2,00%), венозна тромбоемболія і транзиторні ішемічні атаки (по 1,00%). Констатовані основні післяопераційні ускладнення у вигляді асептичного некрозу голівки стегнової кістки, незрощення уламків, хибні суглоби, контрактури, вкорочення та хибне положення кінцівки.

Ключові слова: клініко-епідеміологічні ризики, медико-соціальні ризики, лікувальна тактика, консервативний метод, оперативний метод, переломи проксимального відділу стегнової кістки, супутні захворювання, коморбідна обтяженість.

 

In English: [Gurbanova TS. Clinical-epidemiological and social-medical risks and historical preconditions for the choice of tactics for the treatment of fractures of the proximal femur. Bull KhRIPHS (ISSN 2707-9287), 2018;4(84):65-80. https://doi.org/10.5281/zenodo.3972204]

Abstract. Based on the study of modern world literature, the frequency and structure of possible complications and negative risks of conservative and surgical treatment of fractures of the proximal femur were determined. It was determined that in the treatment of such fractures among the main causes of death are: pneumonia, pulmonary embolism and septic burdens due to bedsores. It is determined that in the absence of contraindications in each case of treatment preference is given to surgical treatment, which should be performed as soon as possible after admission to the hospital, which according to the recommendations should be about 12 hours (not more than 2 days). It is stated that the use of conservative treatment is possible only in unplaced fractures, or in the presence of significant comorbidity, severe comorbidities and low functional level, which preclude the possibility of surgery. It was found that conservative treatment in general has a significantly high risk of unsatisfactory treatment results (70.00-75.00%), among which are bedsores (65.00%), hypostatic pneumonia (23.00%) and deep vein thrombosis of lower limbs (18.00%). It was determined that surgical treatment in general has a negative risk of complications at the level of 19.00%, including: disorders of the cardiovascular and respiratory systems (8.00% and 4.00%, respectively), gastrointestinal bleeding (2.00%), venous thromboembolism and transient ischemic attacks (1.00%). The main postoperative complications in the form of aseptic necrosis of the femoral head, nonunion of fragments, false joints, contractures, shortening and false position of the limb.

Keywords: clinical and epidemiological risks, medical and social risks, treatment tactics, conservative method, operative method, fractures of the proximal femur, comorbidities, comorbid burden.

Files

2018 Bull KhRIPHS 4(84) 065-080 Gurbanova TS.pdf

Files (1.4 MB)

Additional details

References

  • Practice management guidelines for geriatric trauma: the EAST Practice Management Guidelines Work Group / D. G. et al. // J. Trauma. 2003. Vol. 54, No.2. P. 391–416.
  • NTDB Annual Report 2011. American College of Surgeons. Nance ML, ed. URL: https://www.facs.org/~/media/files/quality%20programs/trauma/ntdb/ntdbannualreport2011.ashx
  • Multicenter external validation of the Geriatric Trauma Outcome Score: a study by the prognostic assessment of life and limitations after trauma in the elderly (PALLIATE) consortium / A. C. Cook et al. // Trauma апd Care Surg. 2016. Vol. 80(2). P. 204–209.
  • Coffee consumption and risk of fractures: a systematic review and dose-response meta-analysis / D. R. Lee et al. // Bone. 2014. Vol. 63. Р. 20–28.
  • Лесняк О. М., Беневоленская Л. И. Остеопороз. Диагностика, профилактика и лечение: клин. рек. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2012. 269 с.
  • Экспериментальное профилактическое армирование проксимального отдела бедренной кости при системном остеопорозе –– основные вопросы и противоречия в ортопедической практике / А. Л. Матвеев и др. // Научно-практическая ревматология. 2016. № 54 (2). С. 233–238. doi: 10.14412/1995-4484-2016-233-238
  • Dynamic hip screw versus proximal femur locking compression plate in intertrochanteric femur fractures (AO 31A1 and 31A2): A prospective randomized stud y / P. Agrawal et al. // J. Nat Sci Biol. Med. 2017. № 8 (1). P. 87–93. doi: 10.4103/0976-9668.198352
  • Implementing the National Hip Fracture Database: An audit of care / N. K. Patel et al. // International J. of the Care of the injured. 2013. Vol. 44, Issue 12. P. 1934–1939. doi: 10.1016/j.injury.2013.04.012
  • Biomechanical comparison of 2 different locking plate fixation methods in vancouver b1 periprosthetic femur fractures / J. D. Pletka et al. // Geriatr Orthop Surg Rehabil. 2011. Vol. 2. P. 51–55.
  • Nirula R., Gentilello L. M. Futility of resuscitation criteria for the «young» old and the «old» old trauma patient: a National Trauma Data Bank analysis // J. Trauma. 2004. Vol. 57, № 1. P. 37–41.
  • Provision of fascia iliaca compartment block in the acute management of proximal femoral fractures: a national observational study of UK hospitals / G. W. Miller, J. J. Godrey, M. L. Sagmeister, T. L. Lewis // Injury. 2016. Vol. 47, No.11. P. 2490–2494.
  • Андреева Т. М., Огрызко Е. В., Попова М. М. Травматизм, ортопедическая заболеваемость, состояние травматолого-ортопедической помощи населению России в 2016 г.: сборник МЗ РФ; под ред. С. П. Миронова. М., 2017. 149 с.
  • Changing trends in the treatment of femoral neck fractures: a review of the American board of orthopaedic surgery database / B. J. Miller et al. // J. Bone Joint Surg. Am. 2014. Vol. 96 (17). P. l49.
  • Малик В. Д. Структура, чинники виникнення та принципи лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки (огляд літературних джерел) // Вісн. Вінницького національного медичного університету. 2017, № 1, ч. 2 (т. 21). С. 350–356.
  • Butchart E. G. Antithrombotic management in patients with prosthetic valves: a comparison of American and European guidelines // Heart. 2009. № 95. Р. 430–436.
  • Первичное эндопротезирование тазобедренного сустава при переломах шейки бедра на фоне сопутствующих заболеваний в пожилом и старческом возрасте. Предварительный аналіз / Р. Р. Ни и др. // Вестн. Казахского национального медицинского университета. 2018. № 2. С. 143–146.
  • Герцен Г. І., Процик А. І., Остапчук М. П. Травматологія літнього віку // Переломи шийки стегнової кістки у людей літнього і старечого віку. Кн. І. К., 2003. 169 с.
  • Пелипенко О. В., Березан О. І., Ковальов О. С. Варіанти оптимізації медичної та соціальної адаптації геронтологічних хворих із переломами проксимального відділу стегнової кістки // Травма. 2017. Т. 18, № 6. С. 127–132. doi: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121190
  • Medical complications and outcomes after hip fracture repair / V. A. Lawrence et al. // Arch. Intern. Med. 2002. Vol. 162. P. 2053–2057.
  • Predictors of mortality after acute hip fracture / M. D. Nettleman et al. // J. Gen. Intern. Med. 1996. Vol. 11. P. 765–767.
  • Гиршин С. Г. Клинические лекции по неотложной травматологи. М.: Изд. дом Азбука, 2004. 543 с.
  • Оперативное лечение пациентов с медиальными переломами шейки бедренной кости / Э. И. Солод и др. // Тихоокеанский мед. журн. 2018. № 1. С. 19–25.
  • Time to Surgery Is Associated with Thirty-Day and Ninety-Day Mortality After Proximal Femoral Fracture. A Retrospective Observational Study on Prospectively Collected Data from the Danish Fracture Database Collaborators / A. M. Nyholm et al. // The J. of Bone and Joint Surgery. 2015. Vol. 97, Issue 16. P. 1333–1339. doi: 10.2106/JBJS.O.00029
  • Management of proximal femoral fractures 2011: Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland / R. Griffiths et al. // Wilson Anaesthesia. 2012. No.67 (1). Р. 85–98. doi: 10.1111/j.1365-2044.2011.06957.x
  • Mitchell P., Åkesson K. How to prevent the next fracture // International J. of the Care of the injured. 2018. Vol. 49, Issue 8. P. 1424–1429. doi: 10.1016/j.injury.2018.06.031
  • Загородний Н. В., Волна А. А., Панфилов И. И. Клиническое ведение пациентов старше 75 лет с переломами проксимального отдела бедренной кости // Рос. oстеопат. журн. 2016. № 3–4 (30–38). С. 36–44.
  • Скляренко Р. Т. Хирургические болезни. Медико-социальная экспертиза и реабилитация: руководство для врачей. СПб.: РГПУ им. А. Г. Герцена, 2013. 595 с.
  • Efficacy of a comprehensive geriatric intervention in older patients hospitalized for hip fracture: a randomized, controlled trial / M. Vidan et al. // J. Am. Geriatr. Soc. 2005. Vol. 53. P. 1476–1482.
  • Малоінвазивний остеосинтез у пацієнтів старших вікових груп з переломами шийки стегнової кістки на фоні важкої супутньої патології / В. М. Шимон та ін. // Літопис травматології та ортопедії. 2017. № 1–2 (35–36). С. 47–49.
  • Малоэнергетические переломы шейки бедренной кости у лиц старше 50 лет: учеб. пособ. / Р. М. Тихилов и др. СПб.: РНИИТО им. Р.Р. Вредена, 2019. 47 с.
  • Functional Outcome of Osteosynthesis in Intracapsular Fracture of Femoral Neck with Delayed Presentation –– A Retrospective Study / H. V. Manoj Kumar, H. P. Hemanth, Karan Shetty, T. Krishnamurthy // International J. of Science and Research (IJSR). 2016. Vol. 5, Issue 6. Р. 726–730.
  • Predicting early mortality after hip fracture surgery: the hip fracture estimator of mortality Amsterdam / J. Karres, N. Kieviet, J. P. Eerenberg, B. C. Vrouenraets // J. Orthop. Trauma. 2018. No.32 (1). Р. 27–33.
  • Management of hip fractures in the elderly: AAOS evidence-based сlinical practice guideline. Rosemont, 2014. 521 p.
  • Williams A., Jester R. Delayed surgical fixation of fractured hips in older people: impact on mortality // J. Adv. Nurs. 2005. Vol. 52, No.1. Р. 63–69.
  • Современное состояние проблемы лечения больных с внесуставными переломами прокисмального отдела бедренной кости / P. M. Тихилов и др. // Травматология и ортопедия России. 2009. № 4 (54). С. 113–118.
  • Preoperative characteristics identify patients with hip fractures at risk of transfusion / M. F. Dillon et al. // Clin. Orthop. Relat. Res. 2005. No.439. P. 201–206.
  • Jackman J. M. New techniques in hip fracture management // Mo Med. 2005. Vol. 102, No.3. P. 231–235.
  • Epidemiology of hip fracture in Iran: results from the Iranian Multicenter Study on Accidental Injuries / A. Moayyeri et al. // Osteoporos Int. 2006. Vol. l7, No.8. P. 1252–1257.
  • Критерии выбора тактики лечения переломов шейки бедра в пожилом возрасте / Э. В. Пешехонов и др. // Военно-мед. журн. 2007. № 3. С. 58.
  • Cebesoy O. Treatment of unstable peritrochanteric femoral fractures using a 95 degree angled blade plate // J. Orthop. Trauma. 2006. Vol. 20, No.6. P. 440–442.
  • Arkudas A. Axial prevascularization of porous matrices by an arteriovenous loop promotes survival and differentiation of transplanted autologous osteoblasts // Tissue Eng. 2007. Vol. 13, No.7. P. 1549–1560.
  • Стадников В. В., Русанов А. Г. Применение винтовых устройств для остеосинтеза переломов проксимального отдела бедренной кости // Политравма. 2009. № 2. С. 22–27.
  • Operative delay for fracture of the hip: a two-centre prospective study / N. Von Meibom et al. // J. Bone Joint Surg. Br. 2007. Vol. 89, No.1. P. 77–79.
  • Fogagnolo F., Kfuri M. Jr., Paccola C. Intramedullary fixation of pertrochanteric hip fractures with the short AOASIF proximal femoral nail // Arch. Orthop. Trauma. Surg. 2004. Vol. 124. P. 31–37.
  • Результаты оперативного лечения больных с околосуставными переломами бедренной кости / В. М. Шаповалов и др. // Вестн. Всерос. гильдии протезистов-ортопедов. 2009. No.3 (37). С. 74.
  • Influence of rehabilitation site on hip fracture recovery in communitydwelling subjects at 6-month follow-up / M. C. Munin, A. Begley, E. R. Skidmore, E. J. Lenze // Arch. Phys. Med. Rehabil. 2006. Vol. 87, No.7. P. 1004–1006.
  • Die proximale Femurfraktur des alteren Patienten. Einfluss von operativer Versorgung und Patientencharakteristika auf die postoperative Letalität / F. Geiger et al. // Orthopade. 2006. Vol. 35, No.6. P. 651–657.
  • The effect of simulated metastatic lytic lesions on proximal femoral strength / J. H. Keyak et al. // Clin. Orthop. Relat. Res. 2007. No. 459. P. 139–145.
  • Proximal fracture of the femur in elderly patients. The influence of surgical care and patient characteristics on post-operative mortality / F. Geiger et al. // Orthopflde. 2006. Vol. 35, No.6. P. 651–657.
  • Patron, M. S., Duthie R. A., Sutherland A. G. Proximal femoral geometry and hip fractures // Acta Orthop. Belg. 2006. Vol. 72, No.1. P. 51–54.
  • Опыт использования интрамедуллярного остеосинтеза в лечении переломов проксимального отдела бедренной кости / Е. П. Костив и др. // Тихоокеанский мед. журн. 2008. № 4. С. 23–25.
  • Intramedullary strut substitution and impaction allografting cemented revision for the treatment of a periprosthetic fracture in a severely compromised femur / E. Tsiridis et al. // J. Arthroplasty. 2007. Vol. 22, No.2. P. 277–282.
  • Trochanteric hip fracture in an elderly patient with leprosy during osteoporosis treatment with risedronate and alfacalcidol / A. Kanaji et al. // J. Bone Miner. Metab. 2005. Vol. 23, No.1. P. 90–94.
  • Functional outcome in treatment of unstable trochanteric and subtrochanteric fractures with the proximal femoral nail and the Medoff sliding plate / W. Ekström et al. // J. Orthop. Trauma. 2007. Vol. 21, No.1. P. 18–25.
  • Vacanti J. P. Editorial: tissue engineering: a 20-year personal perspective // Tissue Eng. 2007. Vol. 13, No.2. P. 231–232.
  • Total hip arthroplasty for acute femoral neck fractures using a cementless tapered femoral stem / G. R. Klein et al. // J. Arthroplasty. 2006. Vol. 21, No.8. P. 1134–1140.
  • Smektala R., Klaus H., Paech S. Trochanteric femur fractures – analysis of external quality assurance within a comprehensive survey // Z. Arztl. Fortbild. Qualitatssich. 2005. Bd. 99, No.9. S. 537–545.
  • Stiehl J. B. Extended osteotomy for periprosthetic femoral fractures in total hip arthroplasty // Am. J. Orthop. 2006. Vol. 35, No.1. P. 20–23.
  • Patients with femoral or distal forearm fracture in Germany: a prospective observational study on health care situation and outcome / H. G. Endres et al. // BMC Public Health. 2006. Vol. 6. P. 87.
  • Treatment and prevention of postoperative complications in hip fracture patients: infections and delirium. Behandlung und Prävention von postoperativen Komplikationen nach Schenkelhalsfraktur: Infektionen und Delirium / P. Dovjak et al. // Wiener Medizinische Wochenschrift. 2013. Vol. 163. P. 448–454.
  • Hardware removal rates after surgical treatment of proximal femur fractures Nationwide trends in Finland in 1997–2016 / V. T. Ponkilainen, T. T. Huttunen, P. Kannus, V. M. Mattila // Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery. 2020. № 140. Р. 1–8. doi: 10.1007/s00402-020-03356-z
  • Эндопротезирование тазобедренного сустава при переломах проксимального отдела бедра / П. В. Иванов и др. // Проблемы диагностики и лечения повреждений и заболеваний тазобедренного сустава. Тез. Всерос. науч.-практич. конф. с междунар. участием; под ред. проф. И. Ф. Ахтямова. Казань, 2013. С. 46–54.
  • Recovery after hip fracture / S. I. Umarji et al. // Injury. 2006. Vol. 37, № 8. P. 712–717. 64. Simpson A. H. R. W., Mills L., Noble B. The role of growth factors and related agents in accelerating ftacture healing // J. Bone Jt. Surg. 2006. Vol. 88-B, No.6. P. 701–705.
  • Шитиков Д. С. Оперативное лечение больных с вертельными переломами бедренной кости новой металлоконструкцией: дисс. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук; спец. 14.01.15 «Травматология и ортопедия». Самара, 2015. 164 с.
  • Скороглядов A. B., Сакалов Д. А., Третьяков A. B. Оперативное лечение подвертельных переломов бедренной кости // Казанский мед. журн. 2006. Т. 87, № 5. С. 361–363.