Батуринська фортеця: штурм "в лоб" чи завдяки потерні?

Література про колишню гетьманську столицю поповнилася новою книгою. Відомий дослідник чернігівських фортець Олександр Бондар зібрав докупи археологічні,
архівні та інші джерельні матеріали і узагальнив їх у студії «Батурин: фортифікації
та міська структура» (Чернігів, 2019. 84 с.). Автор написав її простою мовою у науково-популярній формі без посилань. Проте, хоча праця і розрахована на масового
читача, все ж таки це є дослідженням фахівця, а не типового популяризатора минулого. Реалією сьогодення є те, що чимало видавництв, відповідаючи на запит
читачів, замовляють у нефахових авторів тексти на історичну тематику. Тому книжковий простір уже достатньо заповнений поробками, зробленими нашвидкуруч, за
2 – 3 місяці. Один із таких «виробників» науково-популярних текстів за кілька років
видав на-гора близько 25 життєписів-книг про Володимира Великого, Я. Мудрого,
І. Мазепу, Б. Хмельницького,Т. Шевченка і т. п. Зрозуміло, що результатом такого скороспілого творення є найчастіше переказ точки зору якогось фахівця або, в гіршому випадку,
– старої версії сприйняття особистості, спростованої науковою спільнотою.