Соціальна онтологія Дж. Серла: проблема колективної інтенційності

Стаття присвячена аналізу концепції колективної інтенційності як засадничої категорії соціальної онтології Джона Серла. Автор розглядає, як Серл намагається пояснити існування соціальної реальності через поняття колективної інтенційності, яка розуміється як примітивний психологічний модус, притаманний окремим індивідам. У статті представлено детальну реконструкцію серлівської позиції, включаючи його критерії адекватності (онтологічний індивідуалізм і методологічний інтерналізм), структуру ми-намірів та роль «Background» як умови можливості колективної інтенційності. Особлива увага приділяється розгортанню теорії інституційних фактів та концепції декларацій статусних функцій у пізніших працях Серла. Критичний аналіз виявляє внутрішню напругу між тезою про нередуктивність колективної інтенційності та інтерналістською позицією, яка припускає можливість існування колективних намірів в ізольованій свідомості. Головна проблема, яку ставить автор, полягає в тому, чи може серлівська теорія адекватно пояснити нормативний вимір соціальної реальності, зокрема виникнення деонтичних сил та зобов'язань, що пов'язують учасників спільної дії. Відповідь на це питання готує грунт для розгляду альтернативної позиції Маргарет Гілберт, яка базується на концепції спільної зобов'язаності та плюрального суб'єкта. Гілбертівський підхід намагається безпосередньо розв'язати основні проблеми серлівської конструкції. У висновках автор обстоює позицію, що серлівська теорія є важливою феноменологічною дескрипцією того, що відбувається у свідомості учасника соціальної дії, але є проблеми, щоб вона служила онтологічною основою соціальної реальності. Натомість соціальна реальність добре реляційною структурою спільної зобов'язаності.