Віртуальна тілесність як новий об'єкт філософської рефлексії

Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, віртуальних середовищ, метавсесвітів і платформ мережевої взаємодії, що трансформують традиційні уявлення про тілесність, способи людської присутності та механізми самоідентифікації особистості. У сучасному інформаційному суспільстві тіло дедалі частіше функціонує не лише як фізична чи біологічна реальність, а і як цифрово сконструйований образ, інтегрований у систему медіакомунікації та віртуальної взаємодії. Це актуалізує необхідність філософського осмислення віртуальної тілесності як нового феномену цифрової культури та складного соціокультурного явища.Метою статті визначено формування цілісного філософського підходу до інтерпретації віртуальної тілесності як специфічної форми людської присутності та саморепрезентації в умовах цифровізації соціокультурного простору. Методи. У процесі дослідження використано філософсько-антропологічний, соціокультурний, феноменологічний та міждисциплінарний підходи, а також методи теоретичного узагальнення, структурно-функціонального аналізу й концептуальної інтерпретації цифрових форм тілесності. Результати.Досліджено особливості трансформації тілесного досвіду в умовах віртуалізації комунікативного простору. Виявлено, що цифрові технології змінюють механізми самопрезентації, соціальної взаємодії та формування особистісної ідентичності. Доведено, що віртуальна тілесність набуває ознак самостійного соціокультурного та філософського феномену, який поєднує антропологічні, медіакультурні та технологічні характеристики сучасного цифрового буття. Обґрунтовано, що поширення технологій VR, AR, цифрових аватарів і генеративного контенту сприяє формуванню нових моделей цифрової ідентичності, але водночас посилює ризики фрагментації особистісного «Я», маніпуляції цифровими образами та залежності від алгоритмізованих форм соціального схвалення.Висновки. Узагальнено, що віртуальна тілесність у сучасному інформаційному суспільстві перетворюється на окремий об’єкт філософської рефлексії, через який переосмислюються межі людської автентичності, тілесності та соціальної присутності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом впливу штучного інтелекту, метавсесвітів та імерсивних технологій на трансформацію людської ідентичності, етичних принципів цифрової взаємодії та антропологічних характеристик цифрового суспільства.