ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗЕРНОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОВИХ АГРАРНИХ РИНКІВ

У статті обґрунтовано зовнішньоторговельну архітектуру реалізації експортного потенціалу зернового сектору України в умовах трансформації світових аграрних ринків, воєнно-логістичних ризиків, регуляторної чутливості доступу до ринку ЄС і потреби поступового переходу до продукції з більшою доданою вартістю. Актуальність дослідження зумовлена тим, що після 2022 р. експортний потенціал не може ототожнюватися з виробничим надлишком зерна: фактична зовнішньоторговельна віддача виникає лише за наявності доступного маршруту, прогнозованого торговельного режиму, платоспроможного попиту, контрольованого цінового ризику, контрактної надійності та здатності зменшувати сировинний дисконт. Методологічну основу становлять системний, зовнішньоторговельний, сценарний, порівняльний, кейсовий і логіко-аналітичний підходи. Емпіричну базу сформовано за матеріалами OECD, OECD–FAO, APD Ukraine, Верховної Ради України, Європейської комісії, USDA Agricultural Marketing Service та сучасних академічних досліджень щодо впливу війни на глобальні зернові ринки, Чорноморської зернової ініціативи, зернових ланцюгів постачання, транзитної інфраструктури й світових торговельних шоків. Показано, що у 2024 р. країни ЄС забезпечували 52% агропродовольчого експорту України, а в 2024/25 маркетинговому році, станом на 25 червня 2025 р., експорт зернових і зернобобових досяг 40,04 млн т, зокрема кукурудзи – 21,565 млн т, пшениці – 15,566 млн т, ячменю – 2,314 млн т. Дані щодо реконфігурації маршрутів засвідчують, що у 2024 р. частка морських маршрутів в експорті кукурудзи, пшениці та сої зросла з 80% до 92%, а частка портів Одеського регіону в морському експорті зернових та олійних – з 52% до 85%. Прогноз OECD–FAO щодо зростання світового виробництва зернових до 3,2 млрд т у 2034 р. підтверджує збереження великого ринку, але водночас посилює значення логістичної надійності, якості, контрактної дисципліни й регуляторного доступу. У статті запропоновано сценарну матрицю реалізації експортного потенціалу, яка розмежовує базовий морсько-логістичний, логістично обмежений, європейсько-регуляторний, ціново-кон'юнктурний та інвестиційно-переробний сценарії. Кейсовий аналіз Чорноморської зернової ініціативи, маршрутної реконфігурації, структури зернового експорту, європейського напряму та глобальної конкуренції дає підстави оцінювати експортний потенціал не лише тоннами експорту, а валютною віддачею, стійкістю маршруту, регуляторною передбачуваністю, ринковою диверсифікацією та експортною вартістю на одиницю продукції.