Published April 30, 2026 | Version v1

Доменна структура фізичної активності та гіпокінезія як чинники функціональних резервів організму внутрішньо переміщених осіб: розробка моделі занять фізичними вправами

  • 1. доктор наук з фізичного виховання та спорту, доцент, завідувач кафедри фітнесу та циклічних видів спорту, Волинський національний університет імені Лесі Українки, 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30
  • 2. кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури, Ужгородський національний університет, 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3
  • 3. старший викладач кафедри фізичного виховання, Ужгородський національний університет, 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3
  • 4. кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики фізичної культури, Ужгородський національний університет, 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3

Description

Метою дослідження є проаналізувати взаємозв'язки між фізичною активністю (з урахуванням її доменної структури), морфометричними показниками та самооцінкою здоров'я внутрішньо переміщених осіб як індикаторами функціональних резервів організму, а також розробити модель занять фізичними вправами та алгоритм її реалізації на основі отриманих взаємозв'язків для оптимізації структури фізичної активності та покращення якості життя. Методи. У дослідженні взяли участь внутрішньо переміщені особи працездатного віку. Рівень фізичної активності визначали за показниками MET із використанням опитувальника IPAQ з урахуванням доменної структури. Морфометричний стан оцінювали за індексом маси тіла. Якість життя визначали за фізичним і психічним компонентами, самооцінку здоров'я за суб'єктивною оцінкою. Використано методи описової статистики та кореляційного аналізу. Результати. Встановлено, що загальний рівень фізичної активності може бути відносно високим, однак характеризується дисбалансом за доменами з недостатнім рівнем дозвіллєвої фізичної активності, що знижує її оздоровчу ефективність. Виявлено статистично значущі взаємозв'язки між показниками фізичної активності, індексом маси тіла, якістю життя, рівнем психологічного дистресу та самооцінкою здоров'я, що дозволяє розглядати їх як взаємопов'язані компоненти функціональних резервів організму. Показано, що дозвіллєва фізична активність є ключовим чинником оздоровчої ефективності. На основі отриманих результатів розроблено трирівневу модель занять фізичними вправами та алгоритм її реалізації, що передбачає диференціацію фізичних навантажень залежно від рівня дозвіллєвої фізичної активності. Висновки. Доведено, що ефективність фізичної активності визначається її доменною структурою. Розроблено модель занять фізичними вправами та алгоритм її реалізації, орієнтовані на підвищення рівня дозвіллєвої фізичної активності, що забезпечує оптимізацію функціонального стану організму та покращення якості життя внутрішньо переміщених осіб.

Files

Стаття_Індика_С_2.pdf

Files (433.3 kB)

Name Size
md5:a7e3d214e4c912c589cde91759f9a2c8
433.3 kB Preview Download