Феноменологічний статус віртуальної реальності в імерсивних цифрових середовищах

У сучасному науковому дискурсі віртуальна реальність набуває статусу складного багатовимірного феномену, що виходить за межі суто технологічного інструментарію та трансформується у специфічний простір людського досвіду. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення віртуальної реальності крізь призму феноменології, що дозволяє розкрити механізми формування відчуття присутності, тілесної залученості та смислотворення в імерсивних цифрових середовищах. Метою статті є концептуалізація феноменологічного статусу віртуальної реальності в імерсивних цифрових середовищах, ідентифікація ключових характеристик імерсивного досвіду та розроблення моделі взаємодії користувача з віртуальним середовищем. Методи. У дослідженні застосовано метод теоретичного узагальнення – для систематизації наукових підходів до розуміння віртуальної реальності, системний аналіз – для виявлення структурних компонентів імерсивного досвіду та їх взаємозв’язків, феноменологічну інтерпретацію – для осмислення суб’єктивного досвіду користувача у віртуальному середовищі, а також моделювання – для побудови концептуальної моделі феноменологічного статусу віртуальної реальності в імерсивних цифрових середовищах. У результаті дослідження сформовано концептуальну модель феноменологічного статусу віртуальної реальності, що інтегрує перцептивні, тілесні та інтенціональні аспекти досвіду. Визначено ключові характеристики імерсивного досвіду, зокрема присутність, тілесну залученість, сенсорну насиченість, інтерактивність та емоційну резонансність. Запропоновано структурно-функціональний механізм взаємодії «людина  –  віртуальне середовище», який відображає трансформацію сенсорних стимулів у когнітивно-емоційний досвід користувача, а також демонструє, що відчуття присутності виступає ключовим медіатором між технологічною складовою середовища та суб’єктивним переживанням користувача. Висновки. Отримані результати дозволяють розширити теоретичне розуміння віртуальної реальності як форми пережитого досвіду та створюють підґрунтя для подальших міждисциплінарних досліджень імерсивних цифрових середовищ. Запропонований підхід сприяє поглибленню методології аналізу взаємодії людини з цифровими середовищами та відкриває перспективи для емпіричного дослідження якості імерсивного досвіду.