Домінанти реалізації потенціалу агломерацій в умовах трансформації просторового розвитку України

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування та реалізації потенціалу агломерацій в умовах трансформації просторового розвитку України. Встановлено, що сучасні процеси європейської інтеграції, структурної модернізації економіки, воєнні виклики та кліматичні трансформації формують нові вимоги до організації агломераційного простору, підвищення стійкості територіальних систем та ефективності використання їх ресурсного потенціалу. Доведено, що реалізація потенціалу агломерацій є складним багатовимірним процесом, який визначається взаємодією просторових, економічних, соціальних, інституційних та екологічних чинників і характеризується високим рівнем взаємозалежності між ними, а також динамічністю трансформаційних змін. У дослідженні обґрунтовано підхід до структуризації домінант реалізації потенціалу агломерацій як взаємопов'язаних характеристик, що відображають ключові напрями функціонування та розвитку агломераційних систем. Запропоновано їх групування за шістьма взаємопов'язаними блоками: просторово-структурними, домінантами функціонального масштабування потенціалу, економічними, соціально-гуманітарними, інституційно-управлінськими, а також домінантами сталого та резильєнтного розвитку. Визначено зміст кожної групи домінант та їх роль у забезпеченні збалансованого, інтегрованого та стійкого розвитку агломерацій. Показано, що запропонована структуризація дозволяє забезпечити комплексне охоплення ключових вимірів функціонування агломерацій та узгоджене врахування взаємозв'язків між ними, а також підвищити обґрунтованість управлінських рішень і ефективність стратегічного планування. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при розробленні стратегій розвитку агломерацій, удосконаленні регіональної політики та впровадженні механізмів управління просторовим розвитком в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій.