Теоретико-методичні засади метрологічного забезпечення індивіалізації фізичної підготовки здобувачів вищої освіти із застосуванням цифрових тренажерних систем

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади метрологічного забезпечення індивідуалізації фізичної підготовки здобувачів вищої освіти із застосуванням цифрових тренажерних систем. Проаналізовано сучасний стан проблеми об'єктивізації контролю фізичних навантажень у системі фізичного виховання студентської молоді в умовах цифровізації освітнього середовища. Визначено основні метрологічні показники оцінювання фізичного стану та рухової підготовленості, зокрема показники максимальної та відносної сили, вибухової потужності, частоти серцевих скорочень, варіабельності серцевого ритму, інтенсивності та обсягу виконаного навантаження. Методи дослідження включали: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, тестування фізичної підготовленості, інструментальні методи вимірювання з використанням цифрових тренажерних систем, методи спортивної метрології (оцінювання точності, надійності та відтворюваності показників), а також методи математичної статистики (визначення середніх величин, стандартного відхилення, t-критерію Стьюдента, кореляційного аналізу). Розроблено структурну модель метрологічного забезпечення індивідуалізації тренувального процесу, яка передбачає поетапний збір, обробку та інтерпретацію кількісних даних з подальшим алгоритмізованим коригуванням індивідуальних програм фізичної підготовки відповідно до адаптаційних можливостей організму здобувачів освіти. Обґрунтовано критерії метрологічної валідності та надійності вимірювань, визначено порогові значення показників для корекції інтенсивності та обсягу фізичних навантажень. У результаті дослідження встановлено, що застосування цифрових тренажерних систем із функцією метрологічного моніторингу забезпечує підвищення ефективності фізичної підготовки, сприяє оптимізації тренувального навантаження та зменшує ризик перевантаження. Доведено доцільність використання об'єктивних кількісних критеріїв у процесі індивідуалізації занять фізичною культурою у закладах вищої освіти. Отримані результати можуть бути впроваджені в практику фізичного виховання з метою підвищення рівня фізичної підготовленості, функціональної стійкості та мотивації студентської молоді до систематичних занять.