Цифрові інструменти як засіб реалізації STEM-підходу під час вивчення геометрії в НУШ

Анотація: Мета. Стаття присвячена обґрунтуванню дидактичного потенціалу цифрових інструментів як засобу реалізації STEM-підходу під час вивчення геометрії в умовах Нової української школи. Актуальність роботи зумовлена необхідністю формування в учнів математичної та інформаційно-цифрової компетентностей, розвитку просторового мислення, дослідницьких умінь і здатності застосовувати знання у практичних та міждисциплінарних контекстах. Методи. У дослідженні використано методи аналізу та узагальнення наукових джерел, нормативно-правових документів НУШ, логіко-аналітичні та порівняльні методи, а також елементи систематизації цифрових інструментів відповідно до їх дидактичних функцій. Застосування зазначених методів дозволило визначити педагогічні умови ефективної інтеграції динамічних математичних середовищ, 3D-моделювання, технологій доповненої реальності, інтерактивних платформ і засобів штучного інтелекту в процес навчання геометрії. Результати. У статті розкрито сутність цифрових інструментів у математичній освіті, охарактеризовано їх технічну, програмну та мережеву складові. Проаналізовано функції цифрових технологій (інформаційну, комунікативну, візуальну, аналітичну, обчислювальну) та їх роль у формуванні STEM-компетентностей. Висвітлено можливості використання систем динамічної математики (GeoGebra), 3D-моделювання, AR-технологій, LMS-платформ, мобільних застосунків та хмарних сервісів у навчанні геометрії. Запропоновано узагальнену модель педагогічно доцільного використання цифрових інструментів, що передбачає визначення цілей, добір інструментарію, розроблення сценаріїв навчальної діяльності та критеріїв оцінювання результатів. Показано як переваги цифрових технологій (інтерактивність, персоналізація, підвищення мотивації), так і виклики їх упровадження. Висновки. Узагальнено, що цифрові інструменти є важливим чинником модернізації навчання геометрії та ефективної реалізації STEM-підходу в умовах НУШ. Їх системне використання сприяє переходу до моделі активного пізнання, розвитку дослідницьких умінь і формуванню ключових компетентностей. Стаття може бути корисною вчителям математики, науковцям і фахівцям, які досліджують питання цифровізації та STEM-орієнтованого навчання.