Нацистський окупаційний режим на Кіровоградщині 1941 – 1944 років: проблема подолання стереотипів радянської історіографії

У статті здійснено історіографічний аналіз новітніх краєзнавчих досліджень, присвячених історії окупаційного режиму в Кіровоградській області періоду 1941 – 1944 років. 

Автором виокремлено та висвітлено суттєві розбіжності потрактування характеру Голокосту в розрізі регіональної історії та акцентовано увагу на еволюції поглядів дослідників на означену тему від початку 1990-х років до сьогодення. Зроблено спробу конструктивної критики джерел особового походження, матеріалів періодики, використаних у працях краєзнавців, а також наявних помилкових оцінок втрат та недостовірності деяких фактів  у висвітленні Голокосту в регіоні.

Вивчення проблемного поля досліджень історії Кіровоградщини, на вказаний час окупації Генеральної округи Миколаїв («Kreisgebiet Nikolajew») Рейхскомісаріату Україна, уможливило визначення нових підходів до потрактування форм і методів діяльності похідних груп ОУН-Б та ОУН-М у Центральноукраїнському регіоні, зокрема, м. Кіровограді, містах та селах Кіровоградської області. Зазначено, що завдяки чималим зусиллям краєзнавців було визначено ймовірну численність повстанців-націоналістів, місця дислокацій їхніх організацій, врешті, вдалося створити колективний портрет діяча ОУН, як відображення певного, умовного соціального зрізу суспільства військового часу.

Невід’ємною складовою частиною режиму Окупації є побутова сторона життєдіяльності населення. Автором здійснено аналіз досліджень окремих форм колаборації та організації щоденного побуту і праці громади в містах та селах Кіровоградської області упродовж 1941 – 1944 років.