Прогнозування ринку оренди нерухомості м. Києва: ризик-орієнтований підхід

У статті представлено комплексний ризик-орієнтований методичний підхід до прогнозування розвитку ринку оренди нерухомості м. Києва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування науково обґрунтованої аналітичної бази для стратегічного планування розвитку столиці України в умовах післявоєнного відновлення економіки та трансформації міського середовища. Мета статті полягає у розробленні удосконаленого методичного підходу до прогнозування розвитку ринку оренди нерухомості м. Києва з кількісною оцінкою рівнів волатильності та ризиковості окремих сегментів ринку.Методи. При написанні статті використано ряд методів, поєднання яких забезпечує формування реалістичного прогнозного коридору та перехід від детермінованого до стохастичного прогнозування розвитку ринку, зокрема: метод обмеженої лінійної екстраполяції тренду з установленням статистично обґрунтованих меж допустимих змін показників ринку оренди нерухомості; логарифмічне експоненціальне згладжування; розрахунку нормованого річного коефіцієнта зростання з урахуванням максимально допустимого відсотка зміни показника, визначеного за результатами статистичного аналізу розподілу спостережень. Результати. Ключовим результатом дослідження є формування коридорів ризику для окремих сегментів ринку оренди нерухомості, які відображають сценарії розвитку. Коридори ризику побудовано на основі оцінювання середньої волатильності та стандартного відхилення показників, що забезпечує перехід від детермінованого прогнозу до стохастичної інтерпретації розвитку ринку. Здійснено групування показників за рівнем нестабільності та ризиковості з використанням авторської шкали волатильності, стандартного відхилення та дисперсії. Ідентифіковано основні чинники, що впливають на формування волатильності та ризиковості ринку оренди нерухомості. Розроблено алгоритм моніторингу коридору ризику, що ґрунтується на принципах економічної діагностики, ризик-орієнтованого аналізу та сценарного підходу. Висновки. Сформовано аналітичну основу для обґрунтування стратегічних та інвестиційних рішень й удосконалення механізмів регулювання ринку оренди нерухомості на рівні міста. Виявлена асиметрія ризиків між сегментами ринку, що створює передумови для використання портфельного та диверсифікаційного підходів до розвитку ринку оренди нерухомості столиці.