Особливості застосування оздоровчо-рекреаційної рухової активності як засобу мотивації студентів до занять фізичними вправами

Метою дослідження є визначення та наукове обґрунтування особливостей використання різних форм рухової діяльності оздоровчо-рекреаційного спрямування щодо підвищення мотивації студентів до систематичних занять фізичними вправами в умовах сучасного освітнього процесу. Особлива увага приділяється формуванню стійкого інтересу до рухової активності як чинника збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров'я студентської молоді. У дослідженні застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури з проблем фізичного виховання та мотивації; педагогічне спостереження; анкетування студентів з метою виявлення мотиваційних пріоритетів; порівняльний аналіз показників залученості студентів до рухової активності; методи математичної статистики для обробки та інтерпретації отриманих результатів. У ході дослідження встановлено, що використання різноманітних, емоційно привабливих та доступних форм рухової активності рекреаційного характеру позитивно впливає на мотиваційну сферу студентів. Виявлено зростання внутрішньої мотивації до занять фізичними вправами, підвищення рівня зацікавленості, регулярності участі у фізкультурно-оздоровчих заходах, а також покращення суб'єктивної оцінки власного самопочуття та працездатності. Доведено, що орієнтація на індивідуальні інтереси, потреби та руховий досвід студентів сприяє формуванню позитивного ставлення до фізичної активності. Застосування рухової діяльності оздоровчо-рекреаційного спрямування є ефективним засобом мотивації студентів до занять фізичними вправами. Впровадження таких форм діяльності в освітній процес сприяє підвищенню рухової активності, формуванню здоров'язбережувальної поведінки та розвитку усвідомленої потреби у фізичному самовдосконаленні. Отримані результати можуть бути використані у практиці фізичного виховання закладів вищої освіти.