Вплив адаптивних ігор на формування м'яких навичок та психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами

Статтю присвячено вивченню впливу адаптивних ігор на формування м'яких навичок і стабілізацію психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Мета дослідження полягає у визначенні ефективності використання адаптивних ігор як засобу розвитку soft skills і стабілізації психоемоційного стану дітей з ООП. У дослідженні застосовано теоретичні й емпіричні методи: аналіз науково-педагогічної літератури, спостереження, анкетування педагогів і батьків, психодіагностичні методики (шкала тривожності Спілбергера–Ханіна, методика самооцінки Дембо–Рубінштейна, методика «САН»). Протягом трьох місяців 63 дитини молодшого шкільного віку брали участь у заняттях із рухливими, сюжетно-рольовими та адаптивними іграми. Встановлено статистично достовірне (p<0,05–0,001) покращення емоційної стабільності, самооцінки та настрою. У дітей експериментальної групи рівень тривожності знизився на 21%, самооцінка підвищилась на 9%, а показники самопочуття, активності та настрою зросли в середньому на 17–21 бал. Використання адаптивних ігор у навчально-виховному процесі доведено як ефективний педагогічний засіб розвитку емоційного інтелекту, соціальної компетентності та формування позитивного мікроклімату. Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції адаптивних ігор у систему інклюзивного навчання як чинника психоемоційного благополуччя та розвитку базових soft skills.