ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження природи публічної влади в системі сучасного адміністративного права, що ґрунтується на поєднанні історико-правового, системного та функціонального підходів. Акцент зроблено на необхідності перегляду традиційних уявлень про публічну владу як виключно державно-центричну конструкцію в умовах багатовекторної трансформації адміністративного регулювання, спричиненої не лише модернізаційними процесами, а й глибокими соціальними зрушеннями, зумовленими повномасштабною війною, яку веде рф проти України. З'ясовано, що публічна влада більше не може розглядатися у відриві від факторів кризової мобілізації, інституційної адаптивності та суспільної довіри.

На основі аналізу генези концепту публічної влади простежено еволюцію уявлень про її джерело, зміст та функціональне призначення. Виявлено ознаки, які дозволяють диференціювати публічну владу в адміністративно-правовому дискурсі: публічність, обов’язковість рішень, нормативна легітимність, ієрархічність, інституціоналізованість та відповідальність. Окрему увагу приділено особливостям функціонування публічної влади в умовах надзвичайного правопорядку та воєнного стану, коли стандартні інструменти адміністративного управління набувають кризових характеристик, але не повинні виходити за межі правової обґрунтованості.

Розглянуто динаміку взаємодії публічної влади з інститутами громадянського суспільства, що в умовах сучасної України дедалі більше трансформується з моделі вертикального адміністрування в бік партисипативного врядування. Підкреслено значення правової гармонізації у сфері державно-громадської співпраці як ключової умови легітимації публічного управління. У висновках обґрунтовано необхідність концептуального оновлення адміністративно-правових засад функціонування публічної влади відповідно до викликів воєнного часу, з орієнтацією на стійкість, відкритість і верховенство права.