КЛІНІЧНА ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗМІН СТАНУ ПАРОДОНТУ ТА ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
Authors/Creators
Description
Хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) посідає провідне місце серед запальних уражень пародонта, а його рецидивний перебіг часто пов’язують із незадовільною гігієною порожнини рота. Удосконалення профілактичних програм передбачає пошук комплексних підходів, здатних одночасно зменшувати запалення, модулювати мікробіоценоз і покращувати показники гігієни.
Мета дослідження. Оцінити динаміку змін стану пародонта та гігієни порожнини рота у пацієнтів із ХКГ під час застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК).
Матеріали та методи. У відкрите проспективне клінічне дослідження включено 29 пацієнтів із ХКГ. 19 осіб склали основну групу, які двічі на рік отримували ЛПК (Bіотрит-С, Віталонг, гель «Квертулідон», зубні пасти «Lacalut Alpin» та «Lacalut Flora»); 10 пацієнтів групи порівняння проходили лише стандартну санацію й професійну гігієну. Оцінювали PMA-індекс, пробу Шиллера-Писарєва, кровоточивість ясен (Mulleman), індекси Silness-Löe та Stallard у вихідному стані, через 6 місяців, 1 та 2 роки. Статистичну достовірність змін перевіряли t-критерієм Стьюдента (р < 0,01).
Результати дослідження. В основній групі PMA-індекс знизився з 20,17 ± 2,07 % до 8,18 ± 0,76 % уже через 6 місяців і залишався на рівні ≈ 8,7 % протягом 2 років, тоді як у групі порівняння показник зростав до 19,92 ± 2,21 %. Кровоточивість ясен зменшилася з 0,56 ± 0,04 до 0,48 ± 0,05 (6 міс.) та утримувалася ≤ 0,55 ± 0,07 (2 роки); у контролі– навпаки підвищилася до 1,59 ± 0,15. Індекси Silness-Löe та Stallard у головній групі скоротилися більш ніж удвічі вже через півроку та залишалися стабільно низькими протягом усього спостереження, тоді як у групі порівняння вони постійно погіршувалися.
Висновки. Двічі на рік застосування ЛПК забезпечує достовірне довготривале зменшення запальних проявів у яснах і значне покращення гігієнічного статусу порожнини рота у пацієнтів із ХКГ порівняно зі стандартними профілактичними заходами. Отримані дані свідчать про доцільність включення запропонованого комплексу до клінічних протоколів лікування та профілактики ХКГ.