ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

У статті розкрито зміст та форми соціальної активності. Досліджено категорії «соціальна активність», «волонтер», «волонтерство», «волонтерська діяльність», розкривається сутність засад волонтерської діяльності, аналізуються тенденції формування волонтерського руху в Україні, специфіка українського волонтерського руху як ефективного засобу вільного розвитку особистості у діяльності, навчанні,  спілкуванні, соціокультурному процесі.

Автор вважає за необхідне ідентифікувати волонтерство як маркер соціальної взаємодії, розпізнати волонтерську мотивацію, проаналізувати особливості суб’єктної взаємодії у волонтерській діяльності та розглянути ці аспекти в сучасній соціальній практиці. Волонтерська діяльність включає дії, що здійснюються на місцевому, загальнонаціональному та міжнародному рівнях, а також на рівні міжнародного співтовариства в цілому, які здійснюються, незважаючи на кордони. На сьогоднішній день інститут волонтерства поширений у багатьох країнах світу, стаючи все більш значущим ресурсом розвитку суспільства. Добровольчість може бути також фактором розвитку країн, реалізуючи ідею ООН про те, що народи мають силу змінити світ.

Метою зазначеного наукового дослідження є аналіз наукової літератури з метою з’ясування різних методів пояснення змісту та природи поняття «волонтер», «волонтерська діяльність» в українському суспільстві.

Автор приходить до висновку, що процес становлення демократичного простору, перезавантаження сучасного українського суспільства, переоцінка цінностей, переосмислення суспільних та особистих потреб призводять до необхідності виховання соціально активних людей. Аналіз теоретичних поглядів на тлумачення поняття соціальної активності,  наявні в Україні суперечності між потребою у свідомій громадянській позиції та рівнем активної соціальної позиції дає підстави розглядати соціальну активність як особистісну якість, яка через усвідомлену творчу діяльність, задовольняє власні та соціальні потреби, забезпечуючи розвиток громадянського суспільства й усвідомлення себе як особистості у ньому.

В Україні в умовах воєнного стану волонтерська діяльність здійснюється шляхом: 1) допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах (за місцем проживання, установах і установах постійного проживання; реабілітаційних установах і закладах; інтернатних установах; територіальних центрах соціального обслуговування), тимчасового або постійного проживання та інших установах соціальної підтримки; 2) участі пенсіонерів, дітей та підлітків у волонтерській діяльності; 3) налагодження зв'язків з міжнародними волонтерськими організаціями.

Тому волонтерство в Україні характеризується тим, що найбільшу кількість волонтерів, становить учнівська та студентська молодь. Це дає можливість молоді самостійно вирішувати проблеми сучасного суспільства. Волонтерство в Україні стає глобальним і буде існувати до тих пір, поки людям потрібно буде хоч якось допомагати.