СІМ'Я, ШКОЛА, ВІРА І ЗГУРТОВАНІ МІСЦЕВІ ГРОМАДИ – ЧИННИКИ СТІЙКОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Війна триває вже понад рік, але, незважаючи на те, що українці демонструють справді чудеса героїзму, самопожертви, витривалості, щедрості, чесності і порядності, і на фронті, і у тилу, у багатьох сторонніх спостерігачів наш спротив і надалі викликає щире здивування. Справа в тому що, у пост-християнському світогляді, у якому нині живе більшість розвинених країн, думки про те, що у когось може бути якась не матеріалістична мотивація до дії, схоже уже навіть і не виникають.

Проте, якщо узяти на озброєння морально-етичний інструментарій ще такого недалекого минулого, у якому моральні цінності і віра стоять на першому плані, то мотиви опору українців ворожій навалі стають зрозумілішими. Передусім ідеться про стійкість, вірність, взаємодопомогу мільйонів українців, що стали на захист своєї вітчизни і нізащо не будуть здаватися, бо для них це означає зрадити себе, свою родину, і свою громаду.

Тому, на відміну від військових аналітиків та журналістів які переважно коментують бойові дії, пропонуємо вам поглянути уважніше на моральні основи сучасного українського суспільства. Адже саме вони стали запорукою його незламності у цій війні. Ієрархія моральних цінностей в Україні все ще залишається традиційною. Сімейні стосунки, шлюб і діти для більшості громадян є важливішими за особисте матеріальне благополуччя. Для них саме у сім’ї має своє повне вираження трансцендентна мета людського буття спрямована у майбутнє. Ще одним важливим інститутом виховання високих моральних якостей українців залишається школа. Особливо треба зазначити, що вчителі читаючи з дітьми твори класиків української та також світової літератури тим самим виховувати в учнів високі моральні якості і вічні християнські цінності.

Сьогодні в умовах війни стало краще зрозумілим, що сформовані сім’єю, школою та вірою міцні моральні підвалини українського суспільства є тим фундаментом на якому встояла будова української незалежності. Особливо чітко це стає зрозумілим якщо поглянути на самоорганізацію суспільства на рівні громад. Адже в умовах війни, центральні органи влади далеко не завжди здатні уповні зрозуміти проблеми, що повсякчас виникають на місцях.

Ключові слова: Сім’я, громада, школа, місцеве самоврядування, віра.