ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ УКРАЇНИ ТА КНР У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

У КНР свого часу стратегічну лінію розвитку мистецької освіти визначили ключові документи, до яких насамперед відносимо Національний план розвитку шкільної мистецької освіти в 2001–2010 рр. (2002 р.). Документ визначив основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Серед них на особливу увагу заслуговує позакласна та позашкільна мистецька робота, що має утворювати єдине культурно-мистецьке середовище закладу освіти та місцевої громади. У виокремленні такого стратегічного напряму роботи вбачаємо реалізацію сформульованого ще на початку 1990-х рр. відомим методологом педагогіки В. Ледньовим (1991) принципу подвійного входження компонентів у загальну систему. Згідно з названим принципом, мистецька освіта і, зокрема, образотворча діяльність має бути представлена у системі шкільної освіти, по-перше, експліцитно – у вигляді окремої навчальної дисципліни (Малювання), по-друге, імпліцитно – у різнобічних міжпредметних зв’язках з іншими навчальними дисциплінами циклів природничо-математичної, гуманітарної, мовної тощо підготовки, що входять до навчального плану початкової і середньої школи, а також з позакласною та позашкільною активністю учнів (中华人民共和国教育部, 2002).