Принцип верховенства права в період соціальної деструкції

Період соціальної деструкції – це проміжок часу протягом якого в суспільстві домінують регресивні процеси. Зазвичай, причиною такої домінації є певні соціо-інформаційні явища, як от кризи, революційні та бунтарські настрої, перевороти, заколоти, війни, репресії, масштабні катастрофи тощо.

Період соціальної деструкції характеризується не лише збільшенням кількості правопорушень у соціумі, розчаруванням у політиці, державно-владних інституціях, однак і зневірою та апатичністю щодо права як соціального регулятора, як способу подолання кризових, руйнівних явищ.

Враховуючи екстраординарність подій, які зазвичай є причиною соціальної деструкції, лідери соціуму (як номінальні, так і реальні), як правило, намагаються за будь-яку ціну якнайшвидше загальмувати та зупинити розпад існуючих державних, економічних та соціальних інституцій. Як наслідок, з метою оперативного та ефективного розв’язання певних політичних, економічних чи соціальних проблем, зневажається та недотримується принцип верховенства права. А це, у свою чергу, призводить, як не парадоксально, до прискорення розпаду згаданих інституцій, оскільки їх стабільне й ефективне існування є неможливим без міцного ціннісного фундаменту. Відтак, прагнучи якнайскоріше усунути зовнішні деструктивні фактори, еліта створює внутрішні протиріччя в соціальних інститутах шляхом нехтування верховенством права.

Очевидні паплюження права не викликають у членів суспільства належного рівня обурення, протидії. Цьому сприяє декілька причин. З одного боку, деструкція негативно впливає на зміст моральних цінностей, внаслідок чого останні знаходяться у певній невідповідності з загальновизнаними основоположними правами та свободами людини, а іноді й прямо трансформуються в антигуманістичні. З іншого боку, використовуються конструкції крайньої необхідності – такі порушення публічно визнають меншим злом.

Існують два доволі ефективні й взаємопов’язані способи протидії порушенням верховенства права в період соціальної деструкції, які водночас є й умовами припинення деструкції. Першим таким способом є діяльність окремих індивідів, у яких світосприйняття не деформувалося під дією чинників соціальної деструкції. Такі індивіди, зазвичай, мають схильність до аналізу та осмислення емпіричних даних у сфері нормотворення та правозастосування. Їх діяльність має проявлятися у поширенні фактів порушення принципу верховенства права та роз’ясненні наслідків таких порушень з метою вчинення інтелектуального впливу на осіб, які підпали під дію соціальної деструкції. Виходячи з реалій сьогодення, така діяльність може проводитися не лише шляхом виступу на телебаченні, радіо, публікацією в газетах, журналах, але й використовуючи мережу Інтернет, проводячи одноособові чи колективні пікети перед державно-владними установами, направляючи відповідні заяви, запити, звернення, скарги в різноманітні державні, недержавні та міжнародні органи та організації тощо.

Другим способом боротьби з порушенням верховенства права в період соціальної деструкції є додержання встановленої процедури ухвалення нормативно-правових актів, рішень тощо.