Непотифічний умисел порушника: ст. 27 Закону про запобігання корупції

Корупція є феноменом, обумовленим певною девіантною поведінкою осіб, що спотворюють практичний вияв примату публічного інтересу над приватним, викривляють існуючий баланс цих інтересів. Складність відповідного соціально-правового явища обумовлена його значною соціальною адаптивністю (як соціального продукту), результатом чого є множина форм вияву корупції, серед яких особливого значення набуває непотизм – окремий вияв корупційного фаворитизму. При цьому слід констатувати, що в науках кримінального, адміністративного й трудового права, а також у кримінології непотизм залишається недостатньо дослідженим питанням. Наслідком цього є те, що в практичній діяльності непотифічна практика в службових стосунках може ігноруватись, а порушники обмеження спільної роботи близьких осіб не зазнають справедливих заходів юридичної відповідальності за вчиненні протиправні діяння.