УГОРСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ ЗАКАРПАТТЯ

Літературне коло Ужгорода було засновано 21 лютого 1951 року під
керівництвом Ласло Шандора, Ласло (Кро) Сенеша та Ласло (Бако) Балли. До її складу входили Дьордь (Гереб) Андор, Тібор Баржо, Дежев Ченгері, Іштван Котюк (Кінчеш), Карой Лустіг, Янош Немеш, Борбала Салаі, Адам Жолт та ін. У березні 1951 року вони об’єдналися з Берегівським літературним колом під назвою «Закарпатська угорська літературна асоціація», але через 70-кілометрову відстань вони засідали окремо. Головою Асоціації став Ласло (Бако) Балла. Вони два-три рази на місяць проводили в угорських селах творчі вечори з культурною
програмою та зустрічі письменників з читачами. У 1951–1960 рр. Закарпатська угорська літературна асоціація налічувала понад 30 членів, які брали активну участь у літературному та культурному житті краю.