Біоетика трансгуманістичної трансформації трудового потенціалу людини

У доповіді розкривається концептуальна сутність і проблематика біоетики трансформації трудового потенціалу людини. Розглядаючи атрибутивні ознаки гуманізму, наголошується на тому, що: прояв однієї з її характеристик гуманізму не може відбуватись за рахунок звуження чи нівелювання іншої характеристики цього феномена, адже гуманізм в такому контексті постає цілісним соціальним феноменом, що має людиноцентристське значення, скореговане потребою забезпечення гармонійного співжиття людей в суспільстві; гуманізм є концептуальною основою гуманістичного світогляду, що нерозривно пов’язується із сучасною концепцією права, хоча він, як такий, не є суто правовим світоглядом попри те, що правовий світогляд може бути також й гуманістичним. Враховуючи такі догматичні умови тлумачення гуманізму доповідач вказує на те, що різні форми вияву гуманізму на сьогоднішній день повинні характеризуватись загальними властивостями цього феномену, які окреслені в Амстердамській декларації 2002 р. Особливого значення ця позиція набуває в контексті науково-практичного осмислення сутності трансгуманізму, який по сьогодні досить часто використовується в якості ідейно-концептуальної платформи (саме за таких умов формується трансгуманістичний правовий світогляд), в рамках якої виправдовуються відступу від загальних характеристик гуманізму. Вперше в науковій думці окреслюючи загальну сутність трансгуманістичного правового світогляду доповідач також критично осмислює можливості використання такого світогляду в контексті еволюції права, а саме – трудового права, з’ясовуючи яким саме чином узгоджується (не узгоджується) вказаний світогляд із засадами трудового права (головним чином, в сенсі трансгуманістичної трансформації людини).