ІДЕЇ ВІЧНОЇ ЖІНОЧНОСТІ У РОМАНІ «САДИ В ДЮНАХ» ЛЕСЛІ МАРМОН СИЛКО

Дослідники творчості Л.М. Силко переконані, що сади із різних кінців світу у її останньому романі «Сади в дюнах» мають наводити читача на думку про Едемський сад, проте жоден із дослідників не звернув уваги на показову деталь. Хетті (аспірантка Стенфорду і одна із головних героїнь роману) ознайомлюється із гностичними текстами в бібліотеці доктора Райхарта, що також є земним утіленням краси Едемського саду: «Бібліотека Др. Ринехарта перевищила всі сподівання Хетті. Величезна кількість древніх манускриптів у скляних горщечках і фоліанти часів ранньої церкви, розміщені на полицях від підлоги до самої стелі, мали такий вигляд, що в Хетті захопило дух. Вона із завмиранням пройшла між полицями, вдихаючи запах шкіряних стрічок, що утримували фоліанти, і клею. Її привернула краса стрічок; розміщення книг на полицях було чітко організоване, але не за авторами, назвами чи за часом написання. Там і тут томики, пов’язані червоною шкірою або темно-помаранчевим пергаментом, були зібрані в кетяги поміж бежевих, темно-коричневих і яскраво-зелених томів, палітурки з чорної шкіри слугували облямівкою, складалося враження наче в прекрасному дивному саду» (Silko, 1999, р. 96).