ІНТЕНСИФІКОВАНА ПРОГРАМА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ

Мета: розробка та наукове обґрунтування комплексної програми фізичної реабілітації для хворих на інфаркт міокарда, яка передбачає ранню активізацію рухового режиму.
Методи: використовували клінічні та параклінічні методи з підрахунком частоти серцевих скорочень та вимірюванням артеріального тиску у стані спокою і після функціональних проб для розрахунку индексу Робінсона, у т.ч. після переходу з положення лежачи в положення стоячи (ортостатична проба). Застосовували руховий тест без зорового контролю фізичного зусилля. Після тесту оцінювалося відхилення від заданого темпу (тобто – почуття часу) та загальна реакція хворих на фізичне навантаження.
Результати. Відповідно до стаціонарних режимів рухової активності апробовані функціональні проби з фізичним навантаженням, які виявились придатними для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та рухових можливостей пацієнтів. При суворому ліжковому режимі це активний поворот на правий бік, розширеному ліжковому режимі – сидіння у ліжку 5 хв, палатному режимі – стояння біля ліжка 5 хв та ортостатична проба, вільному руховому режимі – 5 вставань зі стільця протягом 10 с без зорового контролю фізичного зусилля.
Висновки. Обґрунтована і розроблена комплексна програма фізичної реабілітації в умовах стаціонару для хворих чоловіків 40-65 років на інфаркт міокарда різного функціонального класу тяжкості, що включала лікувальну фізичну культуру, масаж, дозовану ходьбу, ходьбу по сходинках та дієту. Вона відрізнялась прискореними термінами призначення лікувальної гімнастики і переводу хворих на розширені рухові режими в залежності від тяжкості інфаркту міокарда. Для хворих з дрібновогнищевим та великовогнищевим неускладненим інфарктом міокарда (І-ІІ клас тяжкості) програма фізичної реабілітації розрахована на 4 тижні, а для хворих з великовогнищевим ускладненим інфарктом (ІІІ клас) – в середньому на 6 тижнів. При оцінюванні ефективності розробленої програми за типами реакції на дозовані фізичні навантаження виявлено їх достовірне покращення, а також поліпшилась нервова регуляція серцево-судинної системи за даними ортостатичної проби. Відбулися позитивні зміни загального стану, зникли запаморочення та слабкість. Отримані результати можна рекомендувати до впровадження.