TRANSFORMATIONAL CHANGES IN TEACHING METHODS, FORMS AND TECHNOLOGIES IN HIGHER MEDICAL EDUCATION
Authors/Creators
- 1. Bogomolets National Medical University
Description
Abstract. The article analyzes the transformational changes that the classical methods of classroom teaching – lectures, seminars, practical classes – have undergone in the conditions of a mixed format of interaction. The authors focus on the features of the definition of "clinical thinking" and the peculiarities of the formation of such thinking in students of higher medical education in conditions of the pandemic associated with COVID-19.
Objective of the research: To analyse the changes that have taken place with regard to traditional teaching methods in the context of the transition of higher education institutions to distance education (mixed format of interaction of participants in the educational process).
The applied research methods helped to structure and analyse the materials of domestic and foreign publications (theoretical), to conduct observations and to analyse the changes that have occurred in the methodology of teaching theoretical and clinical disciplines in higher medical institutions (empirical).
Conclusions. The rapid transition from the established classroom education to distance education, which took place through the introduction of prolonged quarantine (COVID-19), has set up teachers of medical universities to find optimal methods and techniques of teaching given the importance of developing clinical thinking in students – future doctors.
The classic lecture was transformed into webinars of presentation or interactive strategy. The interactive strategy has become especially important because of the importance of keeping in touch with the audience. Didactic workshops, which gave teachers the opportunity to combine theoretical and practical (visual) material with its further comprehension and discussion, also became especially widespread.
The theoretical material presented by the teacher during synchronous interaction became more structured, limited in scope, deprived of emotional context, while during the practical part (its percentage increased), more visual material was added for observation, comparison, analysis, interpretation.
Didactic workshop as a method of teaching promotes the development of skills to detect specific symptoms of the disease during diagnosis, to identify and reasonably formulate a clinical diagnosis, to conduct a clinical discussion, to identify diagnostic errors. This method develops attentive-ness, logic, critical and clinical thinking, promotes the formation of communicative culture of the future physician, his congruence.
Keywords: workshop, webinar, clinical thinking, teaching method, active learning technologies, higher medical education.
ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ МЕТОДІВ, ФОРМ І ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ
Анотація. У статті аналізуються трансформаційні зміни, яких в умовах змішаного формату взаємодії зазнали класичні методи аудиторного навчання – лекції, семінарські, практичні заняття. Автори зосереджують увагу на особливостях визначення дефініції "клінічне мислення" і особливостях формування такого мислення у студентів вищих медичних закладів освіти в умовах пандемії, пов’язаної з COVID-19.
Мета роботи: проаналізувати особливості змін, що відбулися з традиційними методами навчання в умовах переходу вищих навчальних закладів до дистанційної форми навчання (змішаного формату взаємодії учасників навчального процесу).
Методи дослідження, що застосовувалися, допомагали проаналізувати матеріали вітчизняних та закордонних видань, порівняти думки фахівців із реальною практикою дистанційного навчання в період довготривалих карантинів (теоретичні – аналіз, синтез, порівняння), провести спостереження за навчальним процесом (відкрите й приховане), анкетування студентів, аспірантів і викладачів з метою визначити особливості змін, що відбулися у викладанні теоретичних і клінічних дисциплін у вищих медичних закладах (емпіричні).
Висновки. Стрімкий перехід від усталеної аудиторної форми навчання до дистанційної, що відбувся через запровадження пролонгованого карантину (COVID-19), налаштував викладачів медичних ВНЗ до пошуку оптимальних методів і прийомів навчання з огляду на важливість формування клінічного мислення у студентів-майбутніх лікарів.
Класична лекція трансформувалася у вебінари презентаційної або ж інтерактивної стратегії. Інтерактивна стратегія набула особливого значення через важливість тримати зв'язок (контакт) з аудиторією. Особливого поширення також набули дидактичні воркшопи, що дозволили викладачам поєднувати теоретичний і практичний (візуальний) матеріал з його подальшим осмисленням і обговоренням.
Теоретичний матеріал, що подається викладачем під час синхронної взаємодії, став більш структурованим, обмеженим в обсязі, позбавленим емоційного контексту, тоді, як під час практичної частини (її відсоток збільшився), додалося більше візуального матеріалу для спостереження, порівняння, аналізу, інтерпретації.
Дидактичний воркшоп як метод навчання сприяє розвитку вмінь виявляти під час діагностики специфічні симптоми захворювання, визначати й обґрунтовано формулювати клінічний діагноз, вести клінічну дискусію, виявляти діагностичні помилки. Такий метод розвиває уважність, логіку, критичне й клінічне мислення, сприяє формуванню комунікативної культури майбутнього медика, його конгруентності.
Ключові слова: воркшоп, вебінар, клінічне мислення, метод навчання, активні технології навчання, вища медична освіта.