ІНТЕНЦІОНАЛЬНІСТЬ У ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

У філософській літературі інтенціональність здебільшого позиціонують як спрямованість свідомості на світ, причому така дія визначена в контексті духовного начала й пізнання. «Інтенціональність – одне з центральних понять аналітичної філософії та феноменології, яке встановлює особливе відношення між свідомістю, мовою і світом. У найзагальнішому плані воно означає здатність свідомості бути – спрямованою на. Термін походить від латинського слова – intensio‖, яке схоласти ХІІІ–ХІV ст. використовували для означення – того, що постає перед свідомістю в думці» [1]. «Інтенціональність – поняття низки філософських учень, які фіксують особливість людської свідомості, що полягає в її спрямованості на певний предмет.