ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПОВЕРХНІ ГІБРИДНИХ ГЕЛІВ SіO2 – ПРЕКУРСОРІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Гібридні золі SiO2 широко використовуються в якості прекурсорів захисних покриттів по оптичному склу, ентеросорбентів різного призначення, високодисперсних наповнювачів, доба-вок, що модифікують і т.д. Це обумовлене технологічною гнучкістю золь-гель процесу одержання таких гелів: коригуванням кінетичних параметрів проведення гідролізу і поліконденсації кремнійорганічних компонентів можна отримувати задану дисперсність і форму частинок як гелево-го порошку, так і кремнеземистого порошку після випалу. Останнім часом гібридні гелі викорис-товують в якості ефективних композицій для вогнезахисту текстильних матеріалів. Численні пу-блікації за цим питанням зосереджені на дослідженні впливу складу гібридного гелю на вогнес-тійкість захисних покриттів, але залишаються нез'ясованими і тому вимагають додаткового ви-вчення основні фактори, що впливають на зміну еластичності гібридних гелів SiO2 та матеріалів на їх основі. В статті розглядається взаємозв'язок технологічних параметрів отримання золю, хімії поверхні гібридних гелів SiO2 і фізико-хімічних властивостей отриманих на їх основі функці-ональних матеріалів. Для досліджень використовувались кислі золи тетраетоксисилану, отримані в присутності різних типів органічних розчинників: спирту (етанол), кетону (ацетон) і складного ефіру (етилацетат). Експериментальні золі отримувались за двома найбільш поширеними в золь-гель технології методами: гідролізом ТЕОС при кімнатній температурі (холодний гідроліз) і на водяній бані при 60 ºС (гарячий гідроліз). Показано, що еластичність волокон і покриттів SiO2 залежать від хімії поверхні і максимальна за умови мінімальної кількості основних центрів Льюїса та Бренстедовських кислотних й основних центрів.