Криміналізація кіберзлочинів у міжнародному праві: порівняльний аналіз

Метою є визначення і аналіз окремих видів кібернетичних злочинів, криміналізованих за чинними міжнародними договорами. Аналізуються положення міжнародно-правових угод у сфері протидії кіберзлочинності, що були прийняті в рамках таких організацій, як Рада Європи, Ліга арабських держав, Співдружність незалежних держав, Шанхайська організація співробітництва та Африканський союз. Визначені спільні та відмінні риси положень вказаних договорів, зокрема, кваліфікаційні ознаки кожного з видів кіберзлочинів, що підлягають переслідуванню. Зроблено висновок про відмінність підходів до криміналізації та запропонована класифікація кібернетичних злочинів у міжнародному праві, яка може лягти в основу універсальної концепції кіберзлочинності – Конвенції ООН про кіберзлочинність.

Information and communication technologies have widely spread around the world in the last decade. This made a significant influence on society, not only positive but also led to the criminalization of cyberspace. There is no universal treaty on cybercrime today. This sphere is very controversial and needs to be unified. International cooperation to combat cybercrime consists of material and procedural rules and principles of existing agreements. One of the main theoretical and practical problems is the absence of united terminology and classification of cybercrime. This article outlines issues of cybercrime classification under international law. The goal is to identify and analyze certain types of cybercrime criminalized under international agreements. The author compares provisions of international regional treaties adopted by the Council of Europe, League of Arab States, Commonwealth of Independent States, Shanghai Organization of Cooperation and African Union.  The article established various types of cybercrime criminalized under these agreements. The author mentioned different qualifications of such cybercrimes as illicit access, illegal interception, data breaches, and others. We consider the criminalized list of cybercrimes to be not exhaustive. There are some crimes not mentioned in international agreements. The author points out common and different characteristics of compared provisions. In result, the author proposes a unified classification of cybercrimes in conclusion. This classification should be taken into account in the proses of UN Convention on cybercrime creation. We suggest dividing all cybercrimes into three groups.  First, cybercrimes that arise in the result of ICTs creation and damage members of the cyberspace by violating the confidentiality, integrity, and accessibility of ICTs. The second group includes traditional crimes committed with ICT, such as terrorism, fraud, offenses related to copyright etc. The last group provides cybercrimes related to illicit content. For example, produce, register, offer, manufacture, make available of child pornography or other illegal information.           We believe that the only way to develop international cooperation in fight cybercrime is the adoption of the universal agreement by the United Nations. This process is difficult because of political and legal controversies. Unifying the main concepts of cybercrime law such as classification can solve this problem.