Planned intervention: On Wednesday April 3rd 05:30 UTC Zenodo will be unavailable for up to 2-10 minutes to perform a storage cluster upgrade.
Published September 1, 2017 | Version v1
Journal article Open

Свідоцтва культу оленя первісних мисливців півночі Євразії у контексті ландшафту / Evidences of Deer cult of Northern Eurasia prehistoric hunters in the landscape context

  • 1. Research worker, Institute of Archaeology, National Acadtmy of Science of Ukraine, Kyiv
  • 1. Taras Shevchenko National University of Kyiv

Description

У фінальному палеоліті - неоліті Північної Євразії археологічні свідоцтва культу та зображення оленів

були пов’язані з видатними місцями ландшафту – печерами, скелями, стрімчаками, та водою – островами, во-

доспадами, стрімнинами та ін. У фінальному палеоліті прояви культу оленя найчастіше зустрічаються у пече-

рах. Це скупчення скинутих оленячих рогів у печерах Північного Уралу та Шотландії та зображення оленів у

монументальному і мобільному мистецтві в печерах Франко-Кантабрійської зони. У післяпалеолітичний час,

у так званому «левантійському» та «схематичному» мистецтві в східній частині Іберійського п-ова та Порту

галії, зображення оленів зустрічаються на вертикальних скельних поверхнях, у неглибоких гротах, навісах,

або відкритих площинах. У мезоліті Північної Євразії образ оленя/лося стає домінуючим у мифоритуальному

комплексі. У наскельному мистецтві, на вертикальних та горизонтальних поверхнях відображені обряди від-

творення, тотемістичні і космологічні міфологічні сюжети. У неоліті у циркумполярній зоні на видатних місцях

ландшафту, пов’язаних із полюванням і природними циклами оленів, з’являються великі скупчення решток

тварин, що вказують на обряди жертвоприношення оленів/лосів. Особливе значення мають жертовні місця,

розташовані під наскельними зображеннями.

Зіставлення археологічних матеріалів з етнографічними даними дозволяють стверджувати, що прояви

культу оленя/лося у пізньому палеоліті, мезоліті та неоліті Євразії були пов’язані з місцями підвищеної семан-

тичної значимості, які в первісній ідеології сприймалися як місця «перетину світів».

 

In Final Palaeolithic – Neolithic of Northern Eurasia archaeological evidences of Deer cult and description was

connected with outstanding places of landscape — caves, cliffs, rocks, and water — islands, waterfalls etc. In Final

Paleolithic witnesses of Deer cult most often found in caves. There are assemblages of dropped antlers in caves of

Scotland, Northern Ural and images of deers in monumental and mobile art in caves of Franco-Cantabrian area. In

the Postpaleolithic time, in the so-called “levantian” and “schematic” art of the Eastern part of Iberian Peninsula and

Portugal, pictures of deers found on the vertical cave surface, in the shallow caves or open areas. In Mezolithic of

Northern Eurasia vision of deer/elk becomes dominant in mythical and ritual complex. On the vertical and horizontal

surfaces reflected ceremonies of creation, totemic and cosmological mythical scenes. In Neolithic time in circumpolar

area on the outstanding places of landscape, connected with deer hunting and natural cycles of ones, appear large

assamblages of animal remains, indicating the rituals of deer/elk immolation. Sacrificial places, located under rock

images, have a big importance

Comparision of archaeological materials with ethnographical data allow to suggest that signs of Deer cult in

Upper Palaeolithic, Mezolithic and Neolithic of Eurasia was connected with places of higher semantic significance.

Files

021VA-2017-Mihajlova.pdf

Files (1.1 MB)

Name Size Download all
md5:df044e58a644000e3e455e1e48a8e182
1.1 MB Preview Download

Additional details